Статьи

Богдан Кутєпов: «Стрімери – це "журналісти-партизани"»

Продовжуючи тему стрімінгу, своїм досвідом погодився поділитися з читачами нашого видання відомий стрімер і журналіст «Громадського ТБ»  Богдан Кутєпов.

- Богдане, як виникла ідея використовувати в своїй роботі стрімінг?

- «Громадське» запустилося на наступний день після початку подій на Майдані. 22 листопада ми стартували, і виникло питання оперативності. Телефонні включення – не дуже гарно, бо ми не радіо, а телебачення. А телебачення - це, передусім, картинка.

Можна «заливати» картинку десь на YouTube, а потім використовувати, та це не дуже оперативно, тому було вирішено використати сервіс Ustream.

Я провів перше тестове включення. Це був сорокахвилинний стрім, який не планувався для трансляції, але його все ж таки видали в ефір і він виявився дуже популярним. Саме безперервний стрім. Бо зараз ми стрімимо по-різному, наприклад, тримаємо зв’язок із редакторами, вони кажуть: «Давай», і після технологічної затримки картинка потрапляє до ефіру.

- Яка тривалість затримки?

- Технологічна затримка складає від 10 до 30 секунд. Те, що я починаю говорити зараз, у студії з’являється лише через 30 секунд. А щоби сюжет дійшов безпосередньо до глядача (наприклад, через трансляцію в Інтернеті) потрібно ще близько хвилини. Тобто, якщо людина дивиться трансляцію «Громадського» в YouTube наживо, то, ймовірно, це відбувається не безпосередньо зараз, а було 1,5-2 хвилини тому. В цьому плані стрім-технологія гірша за ПТС, бо є велика затримка, і це один із мінусів. Але плюсів набагато більше. І головний – це ціна.

- Яке обладнання Ви використовуєте?

- Я стрімлю на звичайний IPad mini. Використовувати щось велике за габаритами немає сенсу. Мої колеги часто стрімлять навіть за допомогою IPhone, бо коли в таких умовах (як зараз у Криму) потрібно провести зйомку, то, використовуючи телефон, ще якось можна вдати, що ти просто тримаєш його в руці, і є ймовірність, що цього ніхто не помітить. Із великим планшетом чи з камерою такого не вдасться зробити.

Особливо не має значення, яким пристроєм ви стрімите. Тепер існують камери з Wi-Fiі навіть із вже встановленим додатком для стріму. Найбільш популярні сервіси – Ustream і Livestream.

Зваживши усі чинники, ми обрали Ustream. Насправді, він теж працює не дуже стабільно, великий відсоток браку в архіві. Приблизно 1 відео з 10 виявляється «битим». Буває така ситуація, коли я приїжджаю на подію, а там уже «м’ясорубка», у мене немає часу телефонувати до студії і казати їм: «Виводьте мене у ефір!» Доводиться відразу стрімити, а коли видається нагода, повідомляю редакторам, що ця подія є в архіві. Але буває так, що редактор не може завантажити сюжет із архіву, причиною може бути нестабільний зв’язок.

Для зв’язку ми використовуємо модеми «Інтертелеком». Цей модем роздає 8 підключень.

- Чи розглядалися інші способи передачі даних?

- Колеги з «Радіо Свобода» працюють із технологією LiveU. Вона дозволяє передавати відео по декільком каналам зв’язку одночасно. У сукупності це забезпечує стабільніший сигнал і кращу якість картинки. З іншого боку, це задоволення не з дешевих (один комплект коштує близько 20 тисяч доларів) і обладнання не приховаєш, воно громіздке, а планшет швидко спакував, в кишеню запхнув і побіг. Саме в таких умовах роботи, як у ці часи в Києві чи Криму, професійне телевізійне обладнання не завжди виправдане.

Насправді, будь-який пристрій, який має камеру і може робити пряме включення, можна використовувати для стріму. Головний критерій – це те, ЩО ти показуєш а не те, ЯК воно виглядає. Інколи картинка дійсно виглядає жахливо, але це краще, ніж нічого.

Знаходячись у Криму, ми передали у військові частини обладнання для стріму. Люди не відразу могли зорієнтуватися, що з ним робити, відзняті матеріали не завжди були належної якості, та ми мали інформацію безпосередньо з місця подій.

Зараз  у планах є ідея записати невеличкий навчальний ролик про те, як якісно провести стрім.

- Можете зараз розкрити декілька професійних секретів?

- Є декілька елементарних порад,  як покращити картинку. Передусім, це світло. Наприклад, ні за яких обставин особа, у якої беруть інтерв’ю, не має бути між вами та джерелом світла, інакше отримаєте лише темний силует. Камера має бути жорстко зафіксована, потрібно уникати тряски. Коли знімаєте у шумному місці, необхідно екраном загороджувати мікрофон. Найелементарніше –  прикрити його долонею з боку шуму. Коли записуєте інтерв’ю з людиною у шумному місці, краще підійдіть до неї ближче. Не страшно, якщо картинка дещо постраждає, проте ви запишете її слова. І таких порад є багато.

- Підсумовуючи нашу розмову, які переваги та недоліки стріму Ви виділили би?

- Перевагами стріму є його ціна та мобільність. Все, що потрібно – модем, який коштує близько 800 грн, умовно 100 грн на місяць оплата за інтернет і будь-який пристрій для зйомки. Наразі існують недорогі планшети за 800 грн. Більше того, якщо у вас немає модему, часто в місцях зйомки (наприклад, на прес-конференціях) є зона Wi-Fi.

Картинка з місця події – це завжди краще, ніж просто коментар журналіста. Необхідно усвідомити, що люди вже трішки «підсіли» на прямі ефіри, вони хочуть бачити те, що відбувається зараз. Люди не хочуть чекати 2-3 години, поки сайти зроблять з події новину, або чекати на телевізійні випуски новин, бо ще не відомо, які канали там були, і чиї новини дивитися. А так, глядач може переглянути стрім і відчути, що він сам знаходиться на місці події.

Ще однією перевагою є формування середовища громадських журналістів. Бо для того, аби тобі довірили дороге професійне обладнання, потрібно бути фаховим журналістом, працівником телекомпанії . А стрімери – це такі, як я їх називаю, «журналісти-партизани». Зазвичай, вони видають інформаційний шум, стрімлять те, що попадеться, а якщо вдасться зняти щось варте уваги, то часто-густо якість матеріалу не дуже гарна. Але в процесі роботивони навчаються, з них викристалізовується певна група досвідчених стрімерів. На «ГромадськомуТБ» ми сформували базу таких людей і кожного дня редактор дивиться, чи не з’явилось у них чогось нового і вартого уваги.

Недоліком є якість картинки і нестабільність сервісу. Але все одно стрімінг має майбутнє, бо ці недоліки можна з часом виправити.

Фото: Facebook

Follow Us

Технологии ТВ/Кино

© 2010-2018гг. Broadcast Project All Rights Reserved.Design & Development by Broadcast

Search