Українське кіно

Фільм « Заборенений»: згадати все…

Цієї осені в усіх кінотеатрах країни виходить картина режисера Романа Бровко «Заборонений» про останні роки життя відомого правозахисника і борця за незалежність України Василя Стуса та його боротьбу із тогочасною тоталітарною системою. Душу людини, а особливо талановитого поета дуже важко втілити на екрані. Це птаха з перебитим крилом, яка страждає, але продовжує співати.

«Вірші Стуса – це якась маячня», «Книжки Стуса шкідливі всім своїм ідейним спрямуванням, усією своєю суттю» - це оцінка не тільки творчості окремої людини, а й оцінка радянською владою усіх інакомислячих, тих, хто посмів прагнути свободи. Важко уявити через який біль і страждання під час свого ув’язнення пройшли тисячі дисидентів. Та чи не зависоку ціну вони заплатили за ідеали? Роки стирають усе найгірше з пам’яті. Молоде покоління чи то розпочало забувати власну історію чи просто не прагне її знати. Щоб не повторити помилок минулого і пам`ятати тих, хто боровся і вмирав і створюються подібні фільми.

Цікавим фактом є те, що назва картини змінювалася декілька разів на протязі усього періоду зйомок: початкова назва була «Птах душі» за однойменною назвою збірки віршів Стуса, згодом «Стус» і врешті-решт режисер із знімальною групою зупинилися, обравши назву «Заборонений» підкреслюючи, що це історія не тільки про Василя Стуса, але й уособлення боротьби багатьох небайдужих патріотів з режимом.

Щодо знімального процесу: глядачів вразять як режисери-постановники, які змогли перетворити сьогоднішній Хрещатик на вулицю 60-х років так і актори масових сцен, каскадери, зокрема під час сцени зі самоспаленням. Головного актора( Дмитра Ярошенка) відібрали з-поміж 50 кандидатів і в цьому йому допомогла в більшій мірі схожість з Василем Стусом.

Не дивлячись на скандал зі сценарієм, вирізки зайвих сцен, перенесення прес-релізу нам все одно випав шанс побачити цю картину. Маловідомі факти дають нам можливість краще зрозуміти людину, яка стала символом непокори і незламного духу. Ти відкриваєш для себе нові сторінки життя і творчості поета. Сюжет вибудований у такій структурі, щоб глядач сприйняв у повній мірі усе те, що відбувалося у ті часи і зміг порівняти з тими подіями, які відбуваються у нас наразі.

Держкіно виділило 19,3 млн гривень з загального бюджету, але насправді це мала частка того про що люди зможуть дізнатися і запам’ятати на усе життя. Українське кіно відродилося в повній мірі і можливо завдяки йому символ нації Василь Стус житиме у наших серцях завдяки своїм рядкам; «Україно, ти ще роздерта на шматки, та вже, крута і непокірна..»

Search