Украинское кино

«Наші котики»: чи є комедія на війні?

Комедійний фільм режисера Володимира Тихого про пригоди бійців АТО «Наші котики» глядачі зможуть побачити з 30 січня в усіх кінотеатрах України. Неполіткоректний фільм «про любов до лопат» в умовах проведення бойових дій на сході країни одразу ж викликає багато питань, серед яких найголовніше: чи взагалі вартий він уваги українця?

Події фільму розгортаються у розпал гібридної війни 2014-го року. Героями у цій трагікомічній історії виступають інженер, актор, футбольний тренер і продавець квітів, які стали добровольцями. На позиціях, до цієї «фантастичної четвірки» для виконання секретного завдання, приєднується амбітна журналістка. Без бойового досвіду, не знаючи намірів командування і навіть елементарно не вміючи орієнтуватися у «найглухішому», з усіх можливих позицій фронту, місці, де навряд-чи може трапитися щось апокаліптичне. Але хіба відвага і мужність патріотів не закономірний результат майбутнього грандіозного фіаско масштабної операції ворога? Військові нагороди вже чекають на майбутніх героїв України…

Що стосується праці над фільмом, в якому задіяно більше 600 осіб, то сценарій Володимир Тихий писав півроку (2017), зйомки тривали три місяці (2018—2019), а постпродакшн — 14 місяців. Усі сцени відзняті у Чернігівській області.

Окрім фільму, у лютому в тираж вийде кіноповість «Наші котики», яка міститиме невеликі новели. Герої залишаться ті самі, але сюжет відрізнятиметься від фільму.

Одним з продюсерів фільму стала Уляна Супрун, екс-виконувачка обов'язків міністра охорони здоров'я України, яка поділилася цікавим фактом фінансування зйомок картини. Працюючи над екранізацією фільму, вони  сподівалися отримати половину бюджету від Мінкульту, але гроші не виділили. Пізніше, на етапі постпродакшн, УКФ та ДержКіно профінансували промоцію фільму.

Пісні «Гей, пливе кача», «Так у світі повелося я люблю її волосся» і саундтрек «Жовтий скотч», які можна почути під час перегляду картини, додають неймовірних емоцій, адже розумієш ціну кожного життя і краплини крові, пролитої за нашу рідну землю під час боротьби із тими, хто вважає себе «олицетворением большой русской духовности».

Гумор у стрічці своєрідний.  Він досить "чорний" стосовно супротивника, і "добрий" при описі українських військових та ситуацій навколо них.

Підводячи підсумок цього комедійного екшену можу сказати про те, що режисери в першу чергу прагнули підняти актуальні проблеми трансляції російських телеканалів на позиціях українських військових,  проблеми в особистих стосунках тих, хто пішов на війну.

«Більшість фільмів про війну - вони якісь пафосні. А на війні немає пафосу. Ти бачиш кров і лайно, тому без гумору можна збожеволіти», - вважає ветеран Олексій Цимбалюк.

Новое на сайте

Search