Інженери компанії пояснили, завдяки чому нові лінзи Z-серії перевершують своїх попередників за всіма параметрами.

Коли у 2019–2020 роках вийшли перші версії об’єктивів Nikkor Z 24-70mm f/2.8 S та 70-200mm f/2.8 VR S, вони здавалися еталонними. Проте технології не стоять на місці. Нові «двійки» (Mark II), представлені на виставці CP+ 2026 у Японії, демонструють, що Nikon вдалося зробити неможливе: одночасно зменшити вагу, покращити якість зображення та прискорити автофокус.

Оптична магія: менше елементів — краща картинка

Зазвичай для виправлення аберацій та покращення чіткості в об’єктив додають більше лінз. Але Nikon пішов іншим шляхом. Використовуючи надсучасні типи скла — флюорит, SR, Super ED та асферичні елементи — інженери змогли зменшити загальну кількість лінз, при цьому підвищивши якість зображення.

Секрет «схуднення» об'єктивів:

• Тонше скло: Завдяки новим методам обробки, самі лінзи стали тоншими, не втрачаючи своїх оптичних властивостей.

• Нова конструкція: У новому 70-200mm f/2.8 VR S II опуклий передній елемент замінив складну групу лінз. Це дозволило зробити об’єктив на 26% легшим за попередника. Для порівняння, новий 24-70mm f/2.8 S II став легшим на 20%.

• Спрощена механіка: Інженери зменшили кількість рухомих груп елементів під час зумування. Менше рухомих деталей — менше металу та пластику, а отже, менша вага.

Автофокус: швидкість зросла у 3,5 раза

Одним із головних викликів було прискорення фокусування. Для цього Nikon адаптував технологію Silky Swift VCM (SSVCM), яка раніше використовувалася лише у флагманському фіксі 400mm f/2.8.

Поєднання потужного приводу Voice Coil Motor із новими алгоритмами та оптичним датчиком положення (ABS encoder) дало феноменальний результат:

• Фокусування стало у 3,5 раза швидшим.

• Швидкість трекінгу під час зумування зросла на 40%.

• Точність зупинки лінзи в потрібній точці стала майже ідеальною.

Боке та фідбек від професіоналів

Для портретних та репортажних фотографів критично важливим є малюнок розмиття. Нові об’єктиви отримали 11-пелюсткову діафрагму (замість 9), що забезпечує ідеально круглі відблиски в зоні нерізкості.

Крім того, ШІ-симуляції на етапі проєктування дозволили інженерам «передбачити» характер боке ще до створення першого прототипу.

Що змінили на прохання фотографів:

1. Кільце керування тепер можна зробити «безкліковим» (важливо для відео).

2. Скорочено мінімальну дистанцію фокусування.

3. У бленді з’явилося віконце для регулювання фільтрів.

4. Додано більше програмованих кнопок (Fn).

5. Штативна лапа тепер сумісна з системою Arca Swiss «з коробки».

Створення об’єктивів Mark II — це не просто косметичне оновлення. Це складний ітераційний процес балансування. Менше лінз — менше відблисків, але важче виправити спотворення. Більше потужності фокуса — більша вага. Nikon вдалося знайти золоту середину, створивши інструменти, які легше носити і приємніше використовувати.

Порівняння професійних зумів Nikon Z: Mark I vs Mark II