В межах Франкфуртського книжкового ярмарку вручили Премію миру німецьких книгарів. Лауреаткою стала історикиня, письменниця та журналістка Енн Епплбом. Вона виступила із потужною промовою і закликала допомогти Україні перемогти.

У неділю, 20 жовтня, у соборі Святого Павла у Франкфурті відбулось вручення Премії миру німецьких книгарів, яку щорічно з 1950 року вручає Німецьких асоціація видавців і книготорговців.

Американсько-польська історикиня, письменниця та журналістка Енн Епплбом, яка у своїх роботах займається глибоким аналізом комуністичних і посткомуністичних систем у Радянському Союзі та Росії, удостоїлася цьогоріч престижної премії, яку вручають в мерах Франкфуртського книжкового ярмарку.

«У своїх публікаціях про автократичні форми правління та їхні міжнародні мережі Епплбом вдалось поєднати історіографічні погляди з надзвичайно пильними спостереженнями за поточним станом нашого світу. У той час, коли демократичні цінності та досягнення все частіше піддаються карикатурам і нападам, її робота втілює видатний і незамінний внесок у збереження демократії та миру», — пояснюють вибір переможця на сайті премії.

Історикиня виголосила на врученні премії потужну промову, присвячену війні Росії проти України.

«Жоден історик трагедії ніколи не хотів би підняти очі, увімкнути телевізор і побачити, що їхня робота ожила. Коли я досліджувала історію ГУЛАГу в радянських архівах у 1990-х роках, я припускала, що ця історія належить далекому минулому. Коли я писала про радянський напад на Східну Європу через кілька років, я також думала, що описую епоху, яка закінчилася. І коли я вивчала історію українського голоду, трагедії, яка була в центрі спроби Сталіна знищити Україну як націю, я не могла уявити, що така сама історія повториться або може повторитися за мого життя. Але у 2014 році старі плани витягли з тих же радянських архівів, протерли пил і знову запустили», — зазначила вона зі сцени.

Журналістка нагадала присутнім, як відбувалося вторгнення Росії в Крим, коли російські військові пересувалися по півострову без розпізнавальних знаків.

«Я не розгубилася. Я знала, що це російське вторгнення до Криму, тому що це виглядало точно так само, як радянське вторгнення до Польщі. Це вторгнення відбулося 70 років тому, у 1944-му. У ньому також були радянські солдати в польській уніформі, комуністична партія, підтримувана Радянським Союзом, яка вдавала, що виступає від імені всіх поляків, маніпуляційний референдум та низка інших актів політичної фальшивки, які були розроблені збити з пантелику не лише польський народ, але й союзників Польщі в Лондоні та Вашингтоні.

І саме вторгнення було лише початком. Після 2014 року, а потім знову після повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року жорстоко знайомі моделі повторилися. Спочатку в Криму, потім у Донецькій і Луганській, потім під час окупації Харківської, Херсонської, Сумської та Київської областей російські солдати ставилися до простих українців як до ворогів і шпигунів. Вони використовували випадкове насильство, щоб тероризувати людей у ​​Бучі та інших місцях. Саджали цивільних за дрібні правопорушення — наприклад, за пов’язування на велосипеді стрічки з українськими кольорами — а іноді й без причини. Вони будували катівні, а також фільтраційні табори, які ми також могли б назвати концтаборами. Вони трансформували культурні установи, школи та університети відповідно до націоналістичної, імперіалістичної ідеології нового режиму. Викрадали дітей, вивозили в Росію і міняли їм особи, як колись нацисти в Польщі. Вони позбавили українців усього, що робить їх людьми, що робить їх життєвими, що робить їх унікальними", — нагадала Епплбом.

Вона зазначила, що процес руху Росії, яка розв’язала дві жорстокі війни у Чечні, вбивала журналістів і арештовувала критиків, до тоталітарного суспільства прискорився після 2014 року.

«З моменту вторгнення в Крим у 2014 році цей самий процес мілітаризації, це саме свято бойових дій охопило і Росію. Зараз у російських школах маленьких дітей готують на військових. Російське телебачення закликає росіян ненавидіти українців, вважати їх недолюдьми. Російську економіку мілітаризували: близько 40% національного бюджету тепер витрачатиметься на зброю. Щоб отримати ракети та боєприпаси, Росія зараз укладає угоди з Іраном і Північною Кореєю, двома найжорстокішими диктатурами на планеті. Постійні розмови про війну в Україні також нормалізували уявлення про війну в Росії, роблячи ймовірнішими інші війни. Російські лідери тепер невимушено говорять про застосування ядерної зброї проти інших своїх сусідів і регулярно погрожують вторгнутися в них», — додала лауреатка премії.

Вона зауважила, що зараз, через два з половиною роки війни демократичний світ почав хитатися, адже багато хто бажає, щоб бойові дії «якимсь чарівним чином припинилися». І нагадала, що пацифізм у боротьбі з військовою агресією — недоречний.

«Оскільки я сьогодні тут, приймаючи премію миру, це, здається, слушний момент, щоб зазначити, що «я хочу миру» не завжди є моральним аргументом. Це також слушний момент, щоб сказати, що урок німецької історії полягає не в тому, що німці повинні бути пацифістами. Навпаки, ми вже майже століття знаємо, що вимога пацифізму перед обличчям агресивної диктатури, що прогресує, може просто означати умиротворення та прийняття цієї диктатури.

Навряд чи я перша, хто це вказав. У 1938 році Томас Манн, який тоді вже перебував у вигнанні, нажаханий ситуацією в Німеччині та самовдоволенням ліберальних демократій, засудив «пацифізм, який породжує війну, а не виганяє її». «У 1942 році, після початку Другої світової війни, Джордж Оруелл засудив своїх співвітчизників, які закликали Британію припинити війну. «Пацифізм, — писав він, — є об'єктивно профашистським. Це елементарний здоровий глузд. Якщо ви перешкоджаєте військовим зусиллям однієї сторони, ви автоматично допомагаєте іншій», — зазначила Енн Епплбом.

Історикиня зауважила, що ті, хто зараз закликають до пацифізму перед обличчям російського нападу — є проросійськими. А їхні аргументи, якщо їх довести до логічного завершення, означають «погодитися на військове завоювання України, на культурне знищення України, на будівництво концтаборів в Україні, на викрадення дітей в Україні», і на її думку такі люди не засвоїли уроки історії ХХ ст.

«Щоб не дати росіянам поширювати свою автократичну політичну систему далі, ми повинні допомогти українцям досягти перемоги, і не тільки заради України. Якщо є хоча б невеликий шанс, що військова поразка може допомогти покласти край цьому жахливому культу насильства в Росії, так само, як колись військова поразка поклала край культу насильства в Німеччині, ми повинні це прийняти. Вплив відчується на нашому континенті та в усьому світі», — закликала Енн Епплбом.

Нагадаємо, лауреатом 2023 року став британський письменник Салман Рушді, а в 2022 році - український поет, письменник, музикант, а зараз військовослужбовець батальйону "Хартія" Сергій Жадан.

Джерело: https://life.nv.ua