Національне управління з аеронавтики і дослідження космічного простору (NASA) офіційно оголосило про припинення місії Mars Atmosphere and Volatile Evolution (MAVEN). Рішення було прийнято через шість місяців після повної втрати зв'язку з апаратом, який став першим в історії спеціалізованим проєктом для вивчення еволюції марсіанської атмосфери.

Зонд, розрахований на один рік роботи, провів на орбіті Червоної планети понад 11 років, кардинально змінивши уявлення вчених про космічну історію сусідньої планети.

Хронологія аномалії: як NASA втратило зв'язок із MAVEN

Останній успішний сеанс зв'язку з апаратом відбувся 6 грудня 2025 року. Сигнал зник раптово, коли зонд проходив за зворотним боком Марса.

Процес порятунку та розслідування причин аварії відбувався у кілька етапів:

• Робота комісії: У лютому 2026 року NASA створило спеціальну комісію з аналізу аномалій (anomaly review board) для оцінки стану судна та пошуку шляхів відновлення зв'язку.

• Аналіз даних Deep Space Network: Наземні антени міжнародної мережі далекого космічного зв'язку зафіксували, що після виходу з-за планети MAVEN мимовільно перейшов у безпечний режим.

• Критичний збій: Апарат почав обертатися з аномально високою швидкістю. Це призвело до швидкого виснаження акумуляторних батарей і повної втрати живлення комунікаційної системи.

Експерти комісії дійшли остаточного висновку: космічний корабель більше не здатний виконувати наукові завдання та ретранслювати дані на Землю. Повний звіт із деталізацією першопричин аварії NASA оприлюднить наприкінці 2026 року.

Історична спадщина: головні відкриття місії

Зонд MAVEN був запущений у 2013 році з мису Канаверал і вийшов на орбіту Марса у 2014-му. Окрім збору власних даних, апарат виконував критично важливу функцію антени-ретранслятора для місії Mars 2020, забезпечуючи зв'язок із марсоходом Perseverance.

Три фундаментальні відкриття, які зробив MAVEN:

1. Куди зникла атмосфера: Саме MAVEN довів, що сонячний вітер та потужні сонячні бурі продовжують буквально «здирати» марсіанську атмосферу. Це стало головною причиною того, що клімат планети змінився з потенційно придатного для життя на холодний та посушливий.

2. Глобальні полярні сяйва: Дані зонда показали, що потоки протонів здатні викликати на Марсі унікальні типи полярного сяйва. На відміну від Землі, де це явище локалізоване біля полюсів, на Марсі сяйва можуть виникати будь-де.

3. Втрата води через пил: Вчені змогли зрозуміти, як масштабні пилові бурі, що охоплюють усю планету, змушують молекули води підійматися у верхні шари та безповоротно випаровуватися у відкритий космос.