У межах секції Film Industry Office 15-го Одеського міжнародного кінофестивалю, яка проходила у період з 15 до 19 липня, відбулась панельна дискусія «Powered by 1+1 media. Серіальне виробництво в Україні». 

Модераторкою обговорення стала Ольга Захарова, директорка зі стратегічного маркетингу 1+1 media, генеральна продюсерка телеканалу 1+1 Україна. Спікерами від 1+1 media — Сергій Кизима, генеральний продюсер 2+2, Роман Лукін, креативний продюсер ТЕТ, а також представники інших компаній. 

У спеціальному матеріалі ділимось ключовими питаннями, що були обговорені в під час дискусії. 

Нагадаємо, що 1+1 media спільно з платформою кіно та телебачення Київстар ТБ стали партнерами цьогорічного Одеського міжнародного кінофестивалю.

В якому стані перебуває серіальне виробництво наразі? 

Роман Лукін: Це дуже провокативне питання в хорошому сенсі. Сподіваюсь, що ситуація може змінитись на краще. Звичайно, що індустрії зараз дуже важко. Чинники, які на це впливають, усім нам відомі... Але, думаю, гарний знак, що люди зібрались про це поговорити. Люди з величезним досвідом. Спільними зусиллями ми зможемо її покращити.

Сергій Кизима: Я буду найбільш оптимістичним серед колег. Якщо порівнювати з 2021 роком, то, звісно, є куди рости та до чого прагнути. Якщо порівнювати 2023 з 2022, або 2024 з 2023, то у нас в цілому є шалений прогрес. Говорячи про себе, про канал 2+2, ми виходимо вже майже на довоєнний рівень по виробництву серіалів. Є складнощі, є багато проблем, але при цьому є несамовите бажання і є команда, яка готова це робити. 

Серіал каналу 2+2 «Я-Надія» став першим художнім серіалом з моменту вторгнення та початку повномасштабної війни. Розкажіть, будь ласка, як фінансувати суспільно важливий контент в такому форматі, в жанрі серіалів?

Сергій Кизима: «Я-Надія» — це перший серіал про події повномасштабного вторгнення. Виробництво відбулось ще у 2022 році, а прем’єра — у 2023 році (на річницю великої війни). Ідея, яка у нас з’явилась, на той момент була страшенно ризикованою. Проте команда «загорілась», продакшн «загорівся», ми вклали всю душу, всі свої зусилля та максимально в короткі терміни реалізували цей проєкт, виключно за кошти каналу. Прем’єра зібрала дуже гарні показники. Ми зрозуміли, що виготовлення та показ подібного контенту – наша соціальна відповідальність. У стратегії каналу прописали, що ми зобов’язані виробляти контент, зокрема серіальний, який буде розказувати про історії наших героїв, про подвиги наших героїв, про успішні операції, про те, як працюють медики на фронті, про те, що ми насправді щодня чуємо з новин. 

Наскільки важливо, щоб в сучасних історіях була присутня тематика війни, навіть якщо вони про мирні події?

Ольга Захарова: Українські серіали й українські глядачі дуже диференційовані – є ті, у яких ще є сили переживати емоції в контексті війни, а вже є ті, які втомились, вже не можуть, вони прагнуть хоча б ненадовго втікти від реальності, шукають позитивні емоції. Так вони наповнюють себе силою, відновлюються, щоб жити далі, бо їм важко. 

Успіх серіалів залежить від розуміння потеб тієї аудиторії, яка зараз обирає серіальний контент.

Роман Лукін: Хочу сказати, що ми, як розважальний канал і більше працюючий в комедійному жанрі, намагаємось бути в балансі. Ми розуміємо, що неактуалізований комедійний продукт потрібен аудиторії, адже дослідження підтверджують: у глядачів є потреби, вони хочуть відновити почуття довоєнної безпеки. Комедія зі знайомими образами, зі знайомими жартами цьому сприяє. 

Але ми все одно не можемо стояти осторонь реальності, тому знаходимо інші майданчики, в яких ми актуалізуємось. 

Сергій Кизима: Ми не маємо права ігнорувати те, що відбувається з нами зараз. Повномасштабна війна торкнулась кожного українця (як на території України, так і за її межами). Не кажу, що немає бути комедійного чи невоєнного контенту. Він має бути обов’язково, тому що справді для більшості українців телебачення досі залишається єдиним способом відволіктись і розважитись. 

Якою може бути комедія під час війни? І взагалі, чи може вона, як жанр, існувати зараз?

Роман Лукін: Вірю, що може. Повинна. Перші статті, які я почав читати, коли почалось повномасштабне вторгнення, були про те, яким чином країни переживали такі жахливі часи, які у них відбувалися. Читав, як у Великобританії знімали комедійні фільми під час Другої світової війни. Вони сміялись в роки страшенної кризи. 

Комедія – це якраз той жанр, який тримає ментально, допомагає нам переживати це все. Я категорично не погоджуюсь з тим, що розважальний контент – це спроба втекти від реальності. Я не знаю, яким чином можна взагалі від реальності зараз втекти. Розважальний контент – це просто спроба перепочити, перезарядитись. І над цим ми, телеканал ТЕТ, постійно працюємо. 

Чи не вважаєте ви, що держава може для себе обрати підтримку певних серіальних жанрів?

Сергій Кизима: Держава повинна відстоювати власний інтерес, бо в контент мають зашиватися певні сенси. Ми маємо зрозуміти, що контент — це зброя, якою користується наш ворог, якою користується дуже влучно та довго. 

Коли технологічний процес не обмежується телевізором, а є різноманітні гаджети, глядач обирає те, що він хоче. Ми можемо подивитися статистику YouTube і, на жаль, вона невтішна. Ми, як індустрія, маємо боротися з цим.

Роман Лукін: Ми всі дивились останній Чемпіонат Європи з футболу, як виступала національна збірна України. Ми розуміємо, що держава це підтримує. Ми вболіваємо за наших хлопців, їх підтримуємо, ми розуміємо, для чого це робиться. В суспільстві не виникає жодного запитання, чому це важливо. Так чому ми не можемо вболівати за касові збори українського контенту за кордоном? 

Також слід запускати гранти для молоді. Нам критично потрібні кадри, це відчувається на ринку. Нам потрібна свіжа кров, її треба готувати. І держава може цим займатися. 

Яким ви бачите телебачення через два роки?

Ольга Захарова: Я вірю, що на телебачення повернуться новини. І телебачення залишиться мультижанровим. Я вірю в супер круті українські серіальні франшизи, які найближчими роками з’являться на телеканалах. Мені дуже хочеться, щоб була і розвивалась українська телевізійна анімація, бо наші діти того варті. Це треба всебічно підтримувати. І я вірю в Перемогу України, бо без Перемоги через два роки того різноманіття на телебаченні, до якого ми звикли, не буде.

Роман Лукін: Я вірю, що протягом двох років ми наблизимось до того, щоб створювати якісний контент, який буде ексклюзивно представлений на наших ОТТ-платформах і українці будуть платити гроші не за Netflix, але хочеться, щоб якісні українські серіали монетизувались на українських ОТТ-платформах. Це працюватиме на розвиток як контенту, так і платформ, і, звісно, розвиватиме серіальну індустрію.