21 Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA пройде в Києві з 31 травня по 6 червня. Покази та події відбудуться в кінотеатрі «Жовтень» (вул. Костянтинівська, 26), KINO42 (вул. Костянтинівська, 11Б), Будинку кіно (вул. Саксаганського, 6), а також в онлайн-кінотеатрі DOCUSPACE. Розклад та купівлю квитків шукайте на сайті Docudays UA з 24 травня. Ексклюзивно після закриття фестивалю на глядачів та глядачок чекають три глядацькі дні: 7–9 червня. Ми повторно покажемо стрічки-переможниці конкурсних програм та фестивальні хіти.

Представимо 62 фільми із 34 країн світу: від Чилі до Тайваню. У програмі — 19 українських стрічок: 10 національних прем’єр і 9 світових. Також глядачі/-ки побачать мистецькі інсталяції та відвідають актуальні дискусії. Docudays UA збере навколо себе понад 150 учасників і учасниць, з яких 25 — гості з-за кордону.

Центральна тема 21 Docudays UA — «10 років триденної війни, яка триває три сторіччя». Цьогоріч ми рефлексуватимемо історичну пам’ять, її крихкість і постійні намагання ворогів змінювати й переписувати її. Поміркуємо про циклічність історії, про збереження та пошук ідентичності. Будемо говорити й про відповідальність: покарання воєнних злочинців, а також відповідальність тих, хто ховається за словом «мир» та уникає слова «справедливість».

Адже саме пам’ять формує в нас відчуття відповідальності за наш вибір і впевненість у правильності наших дій.

Тему 21 Docudays UA творчо відображають візуальне рішення та головний фестивальний ролик, що звертаються до образу кришталю — химерного, блискучого, крихкого, як і сама пам’ять. Створюючи візуальний образ 21-го Docudays UA, ми надихались мистецькою практикою художника Михайла Алексєєнка, який цьогоріч створює нагороди для переможців/-ниць Docudays UA

КІНОПРОГРАМАФестиваль відкриє українська стрічка «Мирні люди» Оксани Карпович. Фільм ставить питання про природу російського імперіалізму, роль пропаганди у вторгненні та колективну відповідальність росіян/-ок. В його основі — перехоплення телефонних розмов російських військових із їхніми родинами, що розкривають світу очі не тільки на хід так званої «спецоперації», а й на процес морального розпаду її виконавців. Прем’єра стрічки відбулася на 74-му Берлінському  кінофестивалі, де вона отримала дві спеціальні відзнаки.Традиційно фільми на Docudays UA змагатимуться в конкурсах DOCU/СВІТ, DOCU/УКРАЇНА та DOCU/КОРОТКО. На окрему нагороду RIGHTS NOW! номіновано 10 стрічок, обраних з усіх фестивальних програм. Її вручать креативному документальному кіно, що досліджує сучасний світ і робить значний внесок у дискусію про людську гідність, свободу рівність. Кожну конкурсну програму оцінює окремий склад журі, до якого входять зарубіжні та українські експерт(к)и, документаліст(к)и, правозахисники й правозахисниці. Окремою нагородою фільми відзначатиме студентське журі. Новацією 21 Docudays UA є журі Спілки кінокритиків України, яке обере власного переможця/-ницю в національному конкурсі.

До програми DOCU/УКРАЇНА увійшло 5 фільмів, що через персональні історії змальовують непростий шлях України до незалежності та її сучасність. У конкурсі: «Фрагменти льоду» Марії Стоянової, «Висота» Максима Руденка, «Трішки чужа» Світлани Ліщинської, «Nice Ladies» Марії Пономарьової та «Все має жити» Тетяни Дородніциної й Андрія Литвиненка.

Програма DOCU/КОРОТКО повернулась у звичному міжнародному форматі. Цьогоріч до конкурсу увійшло 14 фільмів із 10 країн світу. Серед них — 6 фільмів від українських режисерів і режисерок. Змагаються «Наш дім» Анни Ютченко, «Під знаком якоря» Тараса Співака, «Сказання трьох вогнів» Жюльєт Мантонне, «22 квітня 2023 року з 13:05 до 13:11 в Ірпені нічого не відбувалось» Ані На, «Позиція» Юрія Пупиріна, «Гуляю» Дарії Журавель, «Найкрасивіший куточок у світі» Робо Мігали, «Кіоск» Даніеля Стопи, «Інцидент» Білла Моррісона, «Ближнє світло» Нікколо Сальвато, «Чоботи в ґрунті, руки в землі» Кароліни Ускакович, «Мусон Катманду» Нґіми Ґелу Шерпа, Testudo Hermanni Дж. Ентоні Сватека та «Нові фасади» Кей Ганнаган.

У міжнародному конкурсі DOCU/СВІТ представлено 10 повнометражних фільмів, один із яких — український. Це стрічки «Маштат» Соні Бен Слама, «Республіка коників» Деніела Маккейба, «Невгамовна» Джейсона Ґолдмана, «Зачарована гора» Маріам Чачіа й Ніка Фойґта, «Нескінченний острів» Кантена Лельґуаша, Екієма Барб’є, Ґієма Коса, «Золоте життя» Бубакара Санґаре, «Більше за травму» Ведрани Прибачич, «Тіло» Петри Селішкар, «Світ очима мого тата» Марти Коварової та «Фрагменти льоду» Марії Стоянової.

Поза конкурсом п’ять програм — це традиційні DOCU/ХІТИ, DOCU/АРТ та DOCU/ЮНІСТЬ, а також особливі: центральна програма «10 років триденної війни, яка триває три сторіччя» та сформована у партнерстві з Тайванським міжнародним документальним фестивалем (TIDF) «Призма суспільства: тайванська документалістика у фокусі».

Кожна з 6 стрічок головної програми торкається роздумів про культуру пам’яті перед обличчям війни та глобальної крихкості світу. Зафіксувати координати, в яких розгортається російсько-українська війна прагне фільм «Мирні люди» Оксани Карпович. Стрічка «Київські файли» Вальтера Стокмана піднімає питання власної відповідальності за умов диктатури, звертаючись до часів, коли Україна перебувала в системі радянського тоталітаризму. «Невидима нація» Ванесси Гоуп змальовує ідеологічні й політичні реалії, в яких існує Тайвань перед обличчям воєнної загрози з боку Китаю. «Генрі Фонду — в президенти» Александера Горвата майстерно демонструє, як кіно здатне формувати уявлення про нашу історію і нас самих. «ДНК гідності» Яна Баумґартнера зображає кропіткий процес повернення гідності тим, хто втратив життя, фіксуючи суспільну пам’ять про трагічний досвід Балканських воєн.

 «Місія 200» Володимира Сидька — розмірковує, як уберегти загиблих від забуття та власними силами піклуватися про збереження пам’яті.

До спеціальної програми «Призма суспільства: тайванська документалістика у фокусі» увійшло 6 стрічок, які пропонують погляд на складну тайванську історію та це суспільство. «Смак дикого помідора» Лау Кек-Хуата — це свідчення очевидців та їхніх нащадків, що зберегли пам’ять про гноблення. «Ще довгі милі мушу йти» Цай Цун-Луна оповідає про міграційну кризу й потребу нових економічних і безпекових систем, що оприявнила жахлива історія про смерть робітника-мігранта від рук поліцейського. «Виступ у церкві» Шу Ча-вея занурюється в тему морських відкриттів та колонізації Тайваню. «Свята родина» Елвіса А-Лян Лу — портрет відродженої попри відмінності сімейної близькості і непохитна історія самопізнання через створення кіно. «Коли вони були підлітками» Ю-Ень Ліня розповідає про вимушене дорослішання й ризикову працю на тлі мрії змінити життя. «Улов» Шу Че-Ча долає перипетії й непередбачуваності життя на суворій землі.

Строката програма DOCU/ХІТИ представляє 5 стрічок, кожна з яких об’єднала довкола себе чимало прихильників/-иць. «Лазневе сестринство» Анни Гінтс — формує простір відвертості, де в темряві лазні героїні діляться найпотаємнішими секретами та глибокими переживаннями. «Моногамія» Охада Мільштайна — карколомна подорож у світ кохання та інтимності в довготривалих стосунках. У 2023 фільм отримав Гран-прі критиків на Локарнському кінофестивалі. «Диво Ґулльспонґа» Марії Фредрікссон — моторошна історія воззʼєднання сімʼї, що ставить питання про межу між фантазією і дійсністю. «Поки сходить зелена трава» Пітера Меттлера — висловлювання про нашу спільну людську долю у формі надзвичайно особистого аудіовізуального щоденника. «Фото на памʼять» Ольги Черних — есе-оповідь про війну з точки зору трьох поколінь жінок. Фільм поєднує насильство на Донбасі з руйнаціями в цьому регіоні під час Другої світової війни. Це українське кіно, що вперше в історії відкрило Міжнародний фестиваль документального кіно в Амстердамі (IDFA).

У програмі DOCU/ART — три стрічки, що пропонують вправи зі збереження культурної пам’яті.

«Нейтанізм» Ілана Ґолода виростає зі спостереження за унікальним свідком Нюрнберзького процесу, перетворюючись у захопливе дослідження функції мистецтва як архіву. У «Плівках Кіма» режисерський дует Девіда Редмона та Ешлі Сабін влаштовує документальне розслідування подальшої долі закритого легендарного нью-йоркського відеопрокату. «За зачиненими дверима» Жуана Педро Біма оповідає про військову диктатуру в Бразилії, вигадливо монтуючи аудіосвідчення обмеження прав і свобод із відеорядом архівної пропаганди.

Програма DOCU/ЮНІСТЬ поринає в дослідження внутрішнього стану героїв/-їнь, які постають перед першим серйозним вибором. «KIX» Балінта Ревеса та Давіда Мікулана — одіссея про становлення особистості тривалістю в 12 років. «Дівочі історії» Аґи Божим — стрічка про двох подруг, які шукають себе й пізнають світ з абсурдністю шкільної системи, навʼязаними правилами та дилемами дорослішання. Багатошарова та смішна короткометражна голландська робота «Порося Нельсон» Аннеке де Лінд ван Венґарден — фестивальний хіт про те, як не здаватися й боротися за те, що тобі важливе.

Сумний і болючий досвід втрати дому, який переживає нині чимало українських підлітків, фіксує короткометражна робота Вадима Макарова «Пластилінові мрії». Фільм «Дівчинка далеко віддому» від номінованого на «Оскар» режисера Сімона Леренґа Вільмонта та режисерки Аліси Коваленко — зворушлива історія про стійкість, дружбу та здатність спорту бути

опорою й обʼєднувати людей. «Мадлен» Ракель Санцінетті — гібридна документальна стрічка з використанням анімації, що грається з реальністю та вигадкою і рефлексує про життя і смерть.

Серед особливих подій фестивалю — світова прем’єра стрічки «Свідки. Полон вбиває» Марини Рощиної і Тетяни Симон. Це другий фільм із циклу «Свідки», що створений на основі матеріалів «Архіву війни». Також ексклюзивно відбудеться показ добірки короткометражних фільмів «Стратком ЗСУ х Архів війни: фільми з передової». Це дійсно унікальні кадри з нуля, і спеціальними гостями події стануть герої цих фільмів.

Закриє 21 Docudays UA показ «Місії 200» Володимира Сидька. Це тихе, майже відсторонене спостереження, що тримає увагу глядачів/-ок до останньої секунди. Головна героїня фільму призупинила діяльність свого туристичного бізнесу, за власні кошти придбала рефрижератор і почала перевозити тіла загиблих військових. Мов міфологічний Харон, вона, долаючи тисячі кілометрів без зупинок і сну, перевозить тих, хто відправляється в останню подорож «на щиті».

Під час церемонії нагородження ми представимо також фільми-переможці Doc Alliance Award 2024, які можна буде переглянути під час глядацьких днів 7–9 червня.

DOCU/КЛАС

Програма DOCU/КЛАС традиційно пропонує публічні дискусії про виробництво, кураторство та дистриб’юцію документального кіно від професіоналів/-ок української кіноіндустрії. Цьогоріч ми пропонуємо ближче познайомитися з журі кінофестивалю та запрошуємо обговорити тенденції розвитку української документалістики протягом десяти років війни й поміркувати, як із нашим кіно взаємодіють найважливіші люди –– українські та закордонні глядачі/-ки.

DOCU/ПРО

DOCU/ПРО — це 13 потужних дискусій, майстеркласів та нетворкінг-зустрічей для індустрії, що відбуватимуться з 1 по 6 червня. Три з цих подій будуть відкритими для всіх охочих. У суботу, 1 червня, відбудеться публічна розмова, де разом із представниками/-ицями різних сфер культури ми поміркуємо про те, як ефективно розповідати про війну за кордоном. Подія пройде у просторі 1818 rooftop, вхід вільний.

Під час наступної події Жак Пелісьє, дистриб’ютор із Франції, поділиться порадами з кінопрокату й розповість про те, як українським фільмам ефективно виходити на європейський ринок. Захід є відкритим для всіх охочих і пройде у KINO42. 6 червня відбудеться публічна розмова режисерів/-ок конкурсу DOCU/УКРАЇНА та режисерки Марини Степанської. Світлана

Ліщинська, Марія Стоянова, Марія Пономарьова, Тетяна Дородніцина міркуватимуть про розломи реальності й часу, крізь які проростає кіно.

Власники/-иці індустрійних акредитацій зможуть відвідати 10 закритих майстеркласів та нетворкінг-зустрічей, розібратися в тонкощах режисури монтажу (кейс-стаді з Міхаелем Оґлундом та кейс-стаді фільму «Мирні люди» від Шарлотт Туррес), роботи зі звуком (майстерклас Василя Явтушенка) і прав власності на фільми (майстерклас від Карін Ріахі). Також представники/-иці Суспільного розкажуть про можливості співпраці суспільного мовника з українськими незалежними кіновиробниками.

Цьогоріч ми повертаємо Meet Professionals — зустрічі з сейлз-агентами і бродкастерами, а також представницею The Guardian Documentaries, що дадуть змогу власникам/-цям індустрійних акредитацій розширити свою професійну мережу та знайти нові можливості для власних проєктів.

Вперше на майданчику DOCU/ПРО відбудеться RAW DOC — програма, створена для кінематографістів/-ок, які працюють над раф-катами своїх фільмів і хочуть провести тестовий показ  експерт(к)ам міжнародної індустрії та отримати професійний фідбек. Під час закритих показів учасники/-иці отримають можливість поспілкуватися з потенційними партнер(к)ами, з-поміж яких представники/-иці європейських суспільних мовників, сейлз агентів і фестивалів.

DOCU/СИНТЕЗ

Міждисциплінарна мистецька програма DOCU/CИНТЕЗ сфокусується на пам’яті, архівах і просторах спільного. Події в межах програми пройдуть із 31 травня по 6 червня в кінотеатрі «Жовтень» і Будинку кіно.

У просторі «Жовтня» розташується інсталяція художника Володимира Кузнецова «Антологія української кухні 2022–2024», створена із документації життєвих історій та актів солідарності на основі відеоматеріалів «Архіву війни», а також відео- та аудіозаписів митця. Проєкт відтворює моменти волонтерської діяльності та суспільної взаємопідтримки, засвідчуючи невпинну працю волонтерів/-ок у часи війни.

У межах програми DOCU/CИНТЕЗ запланована співпраця із запрошеними куратор(к)ами. Перша — із музичною агенцією «Ухо». «Слухаючи відсутність: звукові архіви (не)спорожнілих кімнат», серія аудіоінсталяцій на основі документальних записів, зібраних у Києві й поряд упродовж 2011–2024 років. За участі: Олега Шпудейка, Яна Спектора, Кахни Баранович і Марини Оснач та Іллі Коваленка / ctrl-i. Проєкт можна буде відвідати із 31 травня по 2 червня в Будинку кіно. 4 червня запрошуємо на модерований artist talk із учасниками/-цями в кінотеатр «Жовтень».

Кінопрограма з архівних фільмів SİNEMA TRANSTOPIA. Фрагменти від кураторського дуету Ґало Е. Рівера та Бетан Гʼюз. Дивитимемось і обговорюватимемо стрічки «Дорога трудових мігрантів», режисер — Тунджель Куртіз (Швеція / Туреччина, 1978) і «Сто дітей в очікуванні на потяг», режисер — Іґнасіо Аґуеро (Чилі, 1988). Окрім серій інсталяцій і кінопоказів, також відбудуться дискусії з художниками/-ицями, куратор(к)ами та експерт(к)ами.

ПРАВОЗАХИСНА ПРОГРАМА RIGHTS NOW!

Цьогоріч події правозахисної програми RIGHTS NOW! відбудуться з 1 по 6 червня. Щодня зранку і до пізнього вечора пропонуємо відвідувати події формату «Кава з партнерами», публічні читання в «Живій бібліотеці», заходи «Архіву війни» та вечірні розмови RIGHTS NOW!.

У межах серії подій «Кави з партнерами» дізнаємося, як захистити дітей від сексуального насильства в інтернеті та які проблеми приховує законодавство про колабораціонізм, поміркуємо про підтримку доглядальників/-иць за пораненими ветеран(к)ами і роль молоді в деколонізації. Також переглянемо документальні стрічки від проєкту «Радіо Свобода”

«Крим.Реалії» та розслідування Михайла Ткача від «Української правди».

Проєкт ГО «Докудейз» та Infoscope «Архів війни» презентує нові інструменти платформи та пропонує низку дискусій про політику пам’яті, дезінформацію і штучний інтелект, притягнення Росії до відповідальності за екологічні злочини та зв’язок мови ненависті із воєнними злочинами. Як і минулого року, в кінотеатрі буде діяти переглядова «Архіву війни». А спеціальною подією стане прем’єра документального фільму «Свідки. Полон вбиває», створеного на основі матеріалів «Архіву війни». Запрошуємо також до «Живої бібліотеки» розглянути різні грані української ідентичності в публічних читаннях із відомими експерт(к)ами з історії, літератури, музики, візуального мистецтва та кіно.

У дискусіях RIGHTS NOW! поговоримо про безпекові союзи та перспективи об’єднання міжнародної спільноти на допомогу Україні. Поміркуємо про трансформації нашої економіки задля сталого розвитку, уроки, яких війна вчить Україну та світ, а також дізнаємось про шляхи повернення викрадених Росією українських дітей.

DOCU/CLUB

1 та 3 червня Мережа кіноклубів DOCU/CLUB проведе низку подій із нагоди свого 10-річчя.

Ми обговоримо, як кіноклуби популяризують документальне кіно в регіонах, які фільми стають «довгожителями» клубного прокату, як документальне кіно спонукає глядачів/-ок об’єднуватися для досягнення змін у своїх громадах. Також ми анонсуємо старт спільної з ВГО «Магнолія» інформаційної кампанії з протидії сексуальному насильству над дітьми в інтернеті.

ДОСТУПНІСТЬ

Як і щороку, майже всі фільми фестивальних програм 21 Docudays UA мають описові субтитри, а 15 стрічок — звукоопис (аудіодескрипцію). Фільми будуть доступні як на офлайн-показах у кінотеатрі «Жовтень» та KINO42, так і в онлайні — на платформі DOCUSPACE. Усі заходи правозахисної програми RIGHTS NOW! також перекладатимуть жестовою мовою.

DOCUSPACE

Із 2 по 7 червня в онлайн-кінотеатрі DOCUSPACE буде нагода побачити 12 фільмів із програм DOCU/УКРАЇНА, DOCU/ЮНІСТЬ, DOCU/АРТ та Центральної фестивальної програми. 7 повнометражних релізів вартістю 60 грн та 5 короткометражних — 30 грн за показ. Стрічки виходитимуть поступово й буде доступна протягом доби для перегляду лише на території України.

Усі фільми на DOCUSPACE матимуть описові субтитри та аудіодескрипцію. Розклад онлайн-релізів дізнавайтесь на сайті та в інстаграмі DOCUSPACE.

ЛОКАЦІЇ ТА ФОРМАТИ

Фестивальні покази відбуватимуться в кінотеатрах «Жовтень», KINO42 та на DOCUSPACE. Частина інсталяцій програми DOCU/СИНТЕЗ розташується в Будинку кіно. Протягом глядацьких днів 7–9 червня в кінозалах ви також зможете переглянути стрічки-переможниці конкурсних програм та фестивальні хіти. Розклад показів, подій та квитки — шукайте на сайті фестивалю з 24 травня.

21 Docudays UA відбувається за підтримки Посольства Швеції в Україні, Посольства США в Україні, International Media Support, Посольства Королівства Нідерландів в Україні, Посольства Естонії в Україні, Польського інституту в Києві, Французького Інституту в Україні, Данського інституту культури, Чеського центру Київ і Посольства Угорщини, Київ. Думки, висновки чи рекомендації не обов’язково відбивають погляди урядів чи благодійних організацій цих країн. Відповідальність за зміст публікації несуть виключно її автор(к)и.