Повнометражний дебют режисерки Анастасії Солоневич «30 днів літа» (30 Days of Summer), отримав престижну девелопмент-підтримку від німецького фонду Medienboard Berlin-Brandenburg. Регіональний фонд надав фінансування на розробку лише для двох проєктів — майбутній фільм української режисерки та проєкт німецького режисера Томаса Вайндріха.

Проєкт розвивається  як міжнародна копродукція за участі партнерів з Норвегії та Німеччини. До української продюсерки Олександри Костіної (Bosonfilm) долучилися продюсери Alexander Wadouh та Roxana Richters з німецької компанії Chromosom Film та Elisa Pirir та Jesse Cumming з норвезького продакшн Stær Films.

Раніше 30 Days of Summer отримав підтримку регіонального фонду Норвегії Arktisk Film Norge, який фінансує обмежену кількість проєктів і в якості винятку надав фінансування українському проєкту на рівні з фільмом норвезького виробництва.

Серед міжнародних відзнак «30 днів літа» — відбір до Резиденції Каннського кінофестивалю, фінансування від фонду при Раді Європи Eurimages (Co-Production Development Award) у розмірі 20 000 євро та Gen Z Audience Award на ко-продукційному кіноринку Berlinale у розмірі 5 000 євро, яку присуджують молоді кінематографісти до 25 років, як вибір молодого європейського глядача.

Продюсерка Олександра Костіна зазначила, що «для дебютного фільму така підтримка — це не лише ресурс для розвитку, а передусім знак глибокої довіри до авторського бачення. Те, що історія, народжена в Україні, знаходить відгук у Європі, ще раз підтверджує: українські голоси сьогодні є впевненою та важливою частиною європейського культурного простору».

Дебютний повний метр режисерки, відомої за короткометражний фільм «Як це було» з конкурсу Каннського кінофестивалю розповідає історію Анни — української біженки, яка працює перекладачкою у німецькому тренувальному таборі для українських військових. Там вона несподівано зустрічає свою зведену сестру Валерію, яка проходить підготовку перед відправленням на фронт. Відчуваючи провину за те, що покинула Україну й віддалилася від Валерії через власні життєві вибори, Анна має лише 30 днів, щоб скористатися, можливо, останнім шансом відновити їхній зв’язок і відчути себе родиною, якою вони ніколи не були.