Минулого тижня на українській стримінговій платформі OLL.TV у вільному доступі вийшла прем’єрна документальна стрічка «Маріуполь. Хроніки пекла». За даними аналітиків сервісу на сьогодні цей повнометражний фільм про зруйноване, але нескорене місто – лідер переглядів. Він займає перше місце в ТОП-5, обійшовши картину поттеріани «Гаррі Поттер та філософський камінь» та фільми «Помста землі», «Службовий обов’язок» і «Кодекс кілера».

В середині березня, коли з заблокованого Маріуполя почали вивозити перших жителів, режисерка Єлизавета Татарінова разом з оператором поїхали до Запоріжжя - туди прибували колони евакуйованих. Потім команда фільму побувала всюди, куди виїжджали маріупольці - в Одесі, Кропивницькому, Дніпрі, Черноморську. Вони знімали розмови з людьми, які пройшли крізь пекло, жили в підземеллях та бомбосховищах без води і світла, які бачили, як їх місто перетворюється на гігантський цвинтар і яким пощастило врятуватися.

«Ці розповіді важко слухати, але потрібно", – говорить Елізавета.

В основі фільму - документальні кадри та інтерв’ю з жителями Маріуполя, які вижили. Вижили під час обстрілів, бомбардування маріупольського Драмтеатру та міського пологового будинку, розмови з тими, чиї знайомі потрапили під примусову депортацію і опинилися у російських фільтраційних таборах.

Як зазначають автори фільму, кожен має свою історію, але вона спільна – свідчення про військові злочини, які чинить Росія. Відверта і страшна, бо те, що відбувається у Маріуполі, важко уявити. Але ми маємо її почути. 

Місто, яке на початку фільму виглядає таким мирним, квітучим, спокійним, по якому гуляють діти, а поряд – спокій блакитного моря – перетворюється на чорно-білі руїни. Від сонячних вулиць – до перших сирен повітряної тривоги, від перших обстрілів - до повністю зруйнованого міста, для якого не сталося весни.

«Мне кажется, Маріуполь – очень легкий. С какой-то ноткой моря. Нашего. С чайками. С очень веселым, мне кажется, характером», - з цих слів маріупольців починається стрічка.

«Там чайки просто гигантские…»

«Это был город с огромным будущим!»

«Мы просто ходили и любовались городом…. Такой он и останется в памяти».