30 червня підписано акт приймання-передачі цілісного майнового комплексу ДП «Національний центр Олександра Довженка» зі сфери управління Міністерства культури та інформаційної політики України в управління Державного агентства України з питань кіно.

В результаті перерозподілу сфер відповідальності і впливу, відображеного у Положеннях про Держкіно та МКІП, віднині кінематографія та культура управляються окремо. Що суттєво підвищує значимість та впливовість кіно в Україні.

Від моменту створення у 1994-му Національний центр Олександра Довженка підпорядковувався Міністерству культури, що є цілком закономірно, ― саме за Міністерством закріплено відповідальність за формування та реалізацію політики у сферах відновлення та збереження національної пам’яті, мистецтв, охорони культурної спадщини. За 28 років своєї діяльності в означених напрямках Довженко-Центр став успішною культурною інституцією з унікальною колекцією українського кіномистецтва, унікальною командою, власними дослідженнями, мистецькими проектами, стильним простором і вдалим розташуванням, доброю репутацією в Україні та за кордоном.

Розвиток Довженко-Центру відбувався як із участю Міністерства культури, так і без неї. Впродовж останніх двох років ― всупереч. МКІП докладало значних зусиль, аби роздробити Довженко-Центр, змінити його структуру і засади існування, обмежити фінансування, і нарешті позбулося Довженко-Центру, не збагнувши його цінності та ролі. Шкода, що цю цінність, очевидну для українського суспільства, підкреслила війна ― власна гідність і суверенність, яка досягається через самопізнання, мислення, захист власних цінностей та ідентичності.

Результат ефективності діяльності Міністерства відображено в звіті Рахункової палати за 2021 рік.

У цій поворотній точці важливо зафіксувати, що Довженко-Центр ― це:
– найбільша в Україні та світі цілісна колекція українського кіномистецтва;
місце, де кіно вивчають, збирають, зберігають, реставрують, презентують і створюють доступ на різних рівнях;
– простір живої інтеграції українського кіно зі світовим;
– культурний і мистецький простір, де зустрічаються, досліджують, обговорюють, пізнають, знаходять натхнення, любов і сили для боротьби.

Саме таким його знають в Україні та світі. Незалежно від органу управління, Довженко-Центр належить українському суспільству і працює для його розвитку і самопізнання ― через історію та магію кіно.

В обставинах, коли Українці захищають свою землю, свої життя, свої цінності, свою суверенність та ідентичність, Довженко-Центр є інституцією, яка і боронить, і посилює обороноздатність водночас. Тож у найближчій перспективі взаємодії Держкіно та Довженко-Центру ― кроки, що давно на часі і необхідні для захисту української кіноспадщини:
– надання Довженко-Центру статусу Державного фонду фільмів та затвердження положення про Державний фонд фільмів України,
– стабілізація фінансової ситуації на період воєнного стану,
– системне планування та розвиток інфраструктури даних фільмової, архівної та музейної колекцій.