Національний поштовий оператор запроваджує масштабну реформу логістики друкованих медіа. Перехід від ручного оброблення до автоматизованих хабів обіцяє технологічний прорив, проте видавці та експерти вже висловлюють занепокоєння щодо можливих затримок у доставці преси читачам.

Хабова модель: як тепер подорожуватимуть газети

Замість сортувальних центрів у кожному обласному центрі, «Укрпошта» переходить на систему ключових автоматизованих хабів. Основне навантаження прийматимуть на себе п’ять локацій:

• Київ (центри «Лівий» та «Правий»);

• Львів;

• Дніпро;

• Одеса.

Регіональні підрозділи залишаться в мережі, проте їхня роль звузиться до прийому тиражів та безпосередньої доставки «останньої милі». У компанії пояснюють, що преса тепер обробляється на автоматизованих лініях і формується в окремі контейнери під конкретні маршрути. Це має мінімізувати кількість ручних операцій та перевантажень.

Ризики для регіональних видань: кейс Чернівців

Попри оптимізм поштового оператора, представники медіаспільноти вже фіксують перші проблеми. Зокрема, частина регіональних редакцій отримала пропозицію перенести друк своїх накладів до Києва, щоб скоротити логістичне плече.

Керівник громадської спілки «Орган спільного регулювання у сфері друкованих медіа» Сергій Чернявський наводить приклад чернівецької газети «Молодий буковинець»:

• Раніше газета потрапляла до читачів у Чернівцях у середу (день друку), а по області — у четвер.

• За нової схеми наклад везуть на сортування до Києва, через що мешканці міста отримують номер лише в суботу, а в області — ще пізніше.

«Сортування у Києві — це затримки на тиждень. Люди не будуть виписувати газету з новинним контентом і телепрограмою, бо вони стають неактуальними», — зазначає Сергій Чернявський.

Що кажуть в «Укрпошті» та експертному середовищі

У відділі комунікацій «Укрпошти» запевняють, що новація не має призвести до системних затримок. За їхніми словами, хабова модель враховує реалії воєнного часу та дозволяє краще контролювати ризики. Рішення про місце друку залишається за видавцями, а операційні зміни лише оптимізують шляхи доставки тиражів, які й так часто друкуються у великих друкарнях далеко від місця розповсюдження.

Президент Української асоціації медіабізнесу Олексій Погорелов вважає автоматизацію правильним кроком, проте закликає оцінювати ефект лише на практиці:

• Видавцям потрібно самостійно прорахувати калькуляцію логістики за часом та вартістю.

• Для місцевих медіа, що друкуються поруч із читачем, може стати вигідною розбудова власної служби доставки.

Підсумок: виклик для передплати

Головним викликом нової моделі залишається збереження актуальності друкованого слова. Якщо логістичний ланцюжок через Київ чи Львів додасть до шляху газети зайві 2–3 дні, це може суттєво вдарити по обсягах передплати на друге півріччя 2026 року та наступні періоди.