Українська кіноспільнота зазнала непоправної втрати. На 56-му році життя помер відомий оператор-постановник, режисер, продюсер та засновник кіностудії «Техномедіа» Олег Павлюченков. Про це офіційно повідомила Національна спілка кінематографістів України.

Колеги згадують Олега Павлюченкова як унікальну мультидисциплінарну особистість — кіномитця, фотографа, філософа та математика, який поєднував у собі глибоке художнє бачення із системним технічним підходом. Причини смерті наразі не розголошуються.

Рятівник української кіноспадщини: 46 відреставрованих шедеврів

Олег Павлюченков (народився у 1971 році) відіграв фундаментальну роль у збереженні та відновленні національного кіноархіву. Він очолював художню групу з реставрації національних художніх і документальних стрічок, повернувши глядачам десятки знакових робіт.

За словами культуролога та колишнього очільника Довженко-Центру Івана Козленка, саме Павлюченков керував першою хвилею реставрації української кінокласики — переважно авангардних німих фільмів 1920-х років.

«Завдяки йому їх було повернено на українські екрани в проєктах Довженко-Центру та на фестивалі “Німі ночі”», — зазначив Козленко.

Відома скрипалька Богдана Півненко також наголосила на масштабі та безкорисливості його внеску:

«Він відреставрував 46 фільмів кіностудії Довженка! Своїм коштом… якісно і професійно. Щирий, щедрий і добрий. І який так любив життя. Нереальний».

Окрім реставраційної діяльності, Павлюченков активно підтримував розвиток сучасного кінопроцесу — входив до складу журі авторитетного конкурсного проєкту «Дивись українське — твори своє майбутнє!». Однією з його останніх помітних режисерських та операторських робіт став документальний фільм «Погляд з інвалідного візка», присвячений місіонеру та мандрівнику Миколі Подрезану.

«Дух панк-року і віра у плівку»: спогади колег

Студія «Техномедіа», створена Олегом, була не просто виробничим майданчиком, а справжнім осередком аналогової культури та візуальних експериментів у часи тотальної цифровізації.

Своїми спогадами про майстра у Facebook поділився Дмитро Недря, підкресливши його педагогічний та світоглядний вплив на нове покоління кінематографістів:

«Олег Павлюченко пішов. Він був щирим. Щедрим. По-справжньому закоханим у мистецтво. Будував спільноту навколо плівки не тому, що це модно, а тому, що вірив у це. “Техномедіа”, яку він створив, була особливим місцем. Там був дух панк-року і творчості.

Олег показав мені світ плівки. Пояснив, як вона реагує на світло, як вона помиляється, красиво йде від банального відтворення світу. Я можу назвати його одним зі своїх вчителів. Він залишається з нами. У своїх фотографіях. У фільмах, які він допоміг повернути до життя. Покійся з миром, Олежку. Дякую тобі».

Редакція Бродкаст висловлює щирі співчуття родині, друзям та всім колегам Олега Павлюченкова. Його внесок у матеріальну культуру українського кіно назавжди залишиться в історії нашого кінематографа.