Технологія 6G вже на горизонті, обіцяючи колосальний стрибок в ефективності суспільства. Проте, якщо не брати до уваги зацікавлених виробників обладнання, виникає питання: чи виправдовує 6G такий ажіотаж та величезні інвестиції?

Повторення знайомого сценарію

Телеком-індустрія невпинно перемикає увагу на шосте покоління зв'язку. Нарратив звучить знайомо: новий технологічний стрибок, сейсмічна хвиля трансформаційних застосунків та «негайні економічні вигоди». Проте реальна історія 6G може бути менш революційною і більше стосуватися операційної реальності та небажання операторів знову вкладати мільярди.

«Виробники хочуть, щоб 6G був "5G на стероїдах", бо це виправдовує продаж нового обладнання. Але більшість операторів воліли б, щоб 6G не з'являвся. Останнє, що їм потрібно — це ще один цикл колосальних капітальних витрат, як із 5G, який не приносить зростання доходів», — стверджує телеком-консультант Вільям Вебб.

Вебб, який раніше очолював R&D у британському регуляторі Ofcom та є автором книги «Міф про 5G», попереджає: індустрія наступає на ті самі граблі. Основне лобі 6G походить від гігантів на кшталт Ericsson, Nokia, Samsung та NEC, а також дослідницьких інститутів, які вони фінансують.

Фінансовий фон: 5G ще не окупився

Цього разу ситуація відрізняється від попередніх років через фінансовий стан операторів:

• Вони все ще намагаються монетизувати 5G.

• Гучні кейси (автопілоти, дистанційна хірургія, смарт-сіті) досі не масштабувалися комерційно.

• Доходи від споживачів залишаються на одному рівні.

Попри це, графік впровадження вже визначено: перші специфікації 6G (3GPP Release 21) очікуються до кінця 2028 року, а комерційний запуск — у 2030 році.

Перероблені обіцянки: від голограм до 8K

Маркетинг 5G обіцяв нам хмарний геймінг, об'ємні голограми та 8K-стрімінг. Багато з цих ринків так і не «злетіли». Тепер ті самі обіцянки — «голограми високої якості» та «масовий Mixed Reality» — перекочували в рекламні буклети 6G.

Міф про нескінченне зростання трафіку

Основним аргументом на користь 6G є вибухове зростання трафіку. Проте аналітики (наприклад, Tefficient) помітили, що в розвинених країнах (Великобританія, Нідерланди, Німеччина) споживання мобільних даних починає виходити на плато.

«Швидкості понад 10 Мбіт/с для мобільних пристроїв та 100 Мбіт/с для дому не роблять суттєвої різниці для більшості користувачів. Ми вже маємо ці швидкості там, де є нормальне покриття», — пояснює Вебб. Навіть відеостримінг досяг межі: люди фізично не можуть дивитися відео на телефонах більше, ніж зараз.

ШІ та інтегроване зондування (ISAC)

Nokia запевняє, що перехід до 6G співпаде з «суперциклом ШІ», який збільшить трафік на 700% до 2034 року. Вебб налаштований скептично: «Запит у ChatGPT споживає набагато менше даних, ніж нескінченний скролінг TikTok». ШІ швидше допоможе операторам оптимізувати мережі та скоротити витрати, ніж вимагатиме нових потужностей 6G.

Ще одна фішка 6G — Integrated Sensing and Communication (ISAC). Це ідея, що мережа сама працюватиме як сенсор (виявлятиме рух об'єктів без камер). Але Вебб вважає, що звичайний радар у тисячі разів ефективніший і дешевшій за таку складну інженерну переробку мобільних вишок.

Чого насправді хочуть користувачі?

Замість ультрашвидкостей користувачі мріють про безшовне та універсальне покриття:

• Стабільна робота в метро, літаках, селах та великих залах.

• Відсутність необхідності щоразу логінитись у Wi-Fi.

• Зниження енергоспоживання (електрика зараз складає понад 20% операційних витрат провайдерів).

FOMO (Fear of Missing Out) — страх залишитися позаду

Чому ж тоді 6G неминучий? Крім інтересів вендорів, велику роль грає геополітика. Уряди США, Китаю, Японії, Південної Кореї та країн Затоки бояться відстати від конкурентів у технологічних перегонах. Це тисне на національних операторів, змушуючи їх купувати частоти та обладнання.

Підсумок: Питання не в тому, чи з’явиться 6G — він точно буде. Питання в тому, чи вирішить він реальні проблеми, чи знову залишиться «маркетинговою бульбашкою», де очікування випереджають комерційну реальність.

За матеріалами IBC.org