На початку травня в Києві, в підземному конференц-залі готелю InterContinental відбулася конференція Tech Ecosystem Summit 2024. Цей захід об'єднав представників бізнесу та влади з метою обговорення стану, перспектив та викликів розвитку ІТ-галузі. В саміті взяли участь керівники найбільших ІТ-компаній України, представники державної влади, компаній Google, Mastercard та інших.

Михайло Федорів, віцепрем'єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій та міністром цифрової трансформації замість себе на конференцію відправив свого «цифрового двійника»

Презентація Diia.City.Union

На конференції було оголошено про важливу подію для української ІТ екосистеми — запуск спілки Diia.City.Union.

За словами Валерії Кушнерчук, виконавчого директора Diia.City.Union (https://diiacityunion.org/), місія спілки − становлення потужної ІТ-галузі в Україні, яка успішно конкурує на міжнародній арені та сприяє розвитку інновацій. Досягнення цілей місії має відбуватися через інтеграцію в екосистему асоціацій та кластерів, активну співпрацю з представниками уряду для захисту створених податкових умов, популяризацію правового та податкового простору Дія.City, постійне вдосконалення середовища для успішного розвитку галузі. Нова потужна організація об’єднує яскравих лідерів однодумців та надає можливість ефективного нетворку між різними гравцями ринку.
Асоціація вже нараховує 50+ компаній. Кожна юрособа може стати повноцінним чи асоційованим членом.

Валерія Кушнерчук: «Частка ІТ-галузі України в експорті складає 4%, в той час як в Польщі чи Індії - близько 2%»

Тарас Кіцмей, президент корпорації SoftServe: «ІТ-індустрія зараз проходить стрес-тест. Після початку війни ми трохи впали, потім зросли, але загалом тест проходимо успішно. Diia.City нараховує вже 900 компаній і це дуже потужна ознака об'єднання однодумців».

Яна Паладієва, керівник проектів та програм українського фонду стартапів: «Інновації – це ключ до майбутнього, тому закликаю вас створювати майбутнє разом!».

Мобілізація та бронювання: що чекає український бізнес

Обговорення теми мобілізації, в якій взяли участь представники Міністерства економіки та найбільших українських ІТ-компаній, викликало чи не найбільший інтерес аудиторії. Ще б пак: підприємців цікавить, як забронювати ключових спеціалістів, втрата яких приведе щонайменше до погіршення продуктивності компанії, а в найгіршому варіанті – навіть до закриття деяких проектів. Як зазначають аналітики, війна зараз переходить в битву роботів і при створення нових типів зброї дуже не вистачає спеціалістів. Тому держава та бізнес вимушені шукати баланс між фахівцями в тилу, що працюють на своєму робочому місці та підтримують економіку країни, щоб заробляти більше грошей в бюджет, військовослужбовцями на фронті, та спеціалістами, що зайняті в державних та приватних підприємствах і розробляють нові типи зброї.

За словами Тараса Кіцмея, президента компанії SoftServe, близько 10 відсотків їхніх співробітників було мобілізовано в ЗСУ за останні два роки. Цей відсоток не дуже вплинув на роботу компанії загалом. Водночас невизначеність з мобілізацією впливає на подальші плани розвитку бізнесу.

«Наша компанія генерує безліч оборонних ініціатив. Але нам потрібно визначитися з мобілізацією», − наголошує Тарас Кіцмей.

Та окрім невизначеності з бронюванням є й інші труднощі. Олександр Медовой з AlexSoft зазначає, що для ІТ-бізнесу критично важлива можливість відряджень за кордон. Звісно, частина топ-менеджерів, що мають трьох дітей чи вік 60+, мають можливість виїжджати. Але що робити іншим? Тут потрібне чітке розуміння.

Також представники бізнесу скаржилися на дуже довгі терміни обробки заявок по бронюванню. На це у представника Мінекономіки було своє пояснення: «Міністерство зараз тоне в паперах». Тому й строки зриваються.

Чиновник відзначив, що ІТ-галузь має свою специфіку, із-за чого число бронювань в ній відносно невелике. Справа в тому, що значна кількість співробітників в ІТ-сфері працює у форматі ФОП, і вони не підлягають бронюванню. Тому ці робітники мають перереєструватися в штаті компанії, щоб отримати можливість бути заброньованими.

Водночас в Мінекономіки наголосили: якщо людина чи компанія не приносить особливої користі державі, тобто фактично платить мало податків чи не є критично важливою для функціонування − то не підлягає бронюванню.

Однак представники бізнесу, зокрема Олександр Медовой, зауважили, що дуже важко перевести ФОПів на інший формат під час повномасштабного вторгнення. Притому що багато ФОПів працюють по контрактам з різними компаніями, в тому числі напряму з іноземними замовниками. І заводять багато грошей в країні. ФОПи готові платити більший податок і вже збільшили надходження до бюджету. Відсутність же бронювання викреслює їх з економіки.

Саме тому в Мінекономіки запропонували інший варіант стосовно ФОПів − для їх бронювання необхідно розробити та пролобіювати відповідний закон, з чіткою аргументацією стосовно бронювання. У ВР вже є певні напрацювання щодо цього.

Google for Startups в Україні — підтримка стартапів та успішні кейси

Окрім анонсу про запуск Diia.City.Union ще однією важливою подією на Tech Ecosystem Summit 2024 стало оголошення про відкриття другої хвилі інвестування в стартапи. Про це повідомив Максим Макаренко, Industry head компанії Google. Українські стартапи можуть подавати заявки на гранти до 100 тисяч доларів і за ці гроші розвинути бізнес, а також відновити бізнес-операції, які постраждали через війну, або створити основний продукт для виконання нових завдань.

Подати заявки можна до 5 червня, серед основних вимог – мати оформлену юрособу на території України, а також MVP-модель. З детальними вимогами можна ознайомитися за лінком. До речі, продукти на базі ШІ матимуть пріоритет.

Переможців нового Фонду підтримки стартапів Google for Startups Ukraine оголосять поетапно — у червні та вересні 2024 року, а також протягом 2025 року.

Раніше Google вже надав 58 українським стартапам загалом 5 мільйонів доларів у вигляді безоплатних грантів та технічної підтримки для розвитку їхнього бізнесу. Це хороша можливість розвинути власний бізнес за підтримки топової глобальної компанії.

Панельна дискусія: "Розвиток ІТ-бізнесу в умовах турбулентності"

Чимало уваги на саміті було прикуто до обговорення подальшого розвитку бізнесу в умовах невизначеності та всіх інших ознак військового стану. За прогнозом експертів, український ІТ-бізнес в цьому році забезпечить близько 15-20 млрд доларів експортної виручки, а кількість розробників сягне 300-400 тисяч розробників. Правда звучали і більш скромні оцінки – 10-15 млрд доларів виручки, та не більше 200 тисяч розробників. Такі песимістичні настрої були обумовлені зокрема й тим фактом, що зростання деяких українських ІТ-компаній в минувшому році уповільнилося – з майже 30% в 2022 році до 5-6% в 2023.

На думку спікерів, одним з драйверів розвитку ІТ індустрії може стати штучний інтелект (ШІ). Адже глобальні лідери зараз вкладають сотні мільярдів доларів в розвиток ШІ і це дуже привабливо для українських розробників. Водночас, штучний інтелект, як це часто буває з інноваційними технологіями, на сьогодні може бути занадто сильно переоціненим. І це згодом призведе до різкого охолодження інтересу до нього з боку замовників.

Ще одним драйвером українського ІТ-ринку може стати мілтек та технології кібербезпеки. Адже Україна знаходиться зараз на передовій кіберфронту і це є дуже важливим фактором для конкуренції.

Панельна дискусія: "Майбутнє 
 інновацій — досвід та бачення 
 світових компаній-лідерів"

Завершилася конференція Tech Ecosystem Summit 2024 панельною дискусією про майбутнє 
 інновацій. Звісно, левову частку уваги під час обгорення спікери приділили штучного інтелекту та машинному навчанню. Адже така технологія тягне за собою розвиток багатьох інших технологій, включно з безпілотним водінням авто. Це вплине на ринок праці – чимало професій стануть неактуальними, водночас з’являться десятки нових, що доведеться в швидкому темпі освоювати іншим людям.