Режисер Любомир Левицький — про те, як поєднати військовий реалізм із голлівудським візуалом, бюджет у $1,1 млн без державних коштів та технологічний прорив українських розробників, який підкорив світ.

Про генезу проєкту: від 30-хвилинного документа на YouTube до блокбастера

Broadcast: Любомире, як виникла ідея «Кіллхаус»? Це була тривала розробка чи миттєве рішення?

Любомир Левицький: Все почалося у 2022-му. Мій друг-журналіст познайомив мене з двома волонтерами (адвокатами в цивільному житті), які показали кадри з iPad. Це був матеріал з реальної операції. Я не повірив своїм очам — це виглядало як готове кіно. Спочатку ми зробили документальний фільм «Іди за мною» (Follow Me). Коли його побачили на CNN і він зібрав мільйони переглядів, я зрозумів: світ готовий до цієї історії. Але для повного метра я вирішив підсилити лінію — додав тему викрадених дітей. Це зробило фільм не просто екшном, а дипломатичною місією.

Читайте також: Голос Тора для українського штурмовика: як «Кіллхаус» отримав свій голлівудський звук

Технологічний стек: FPV-дрони та битва за реалізм

Broadcast: Ви говорили, що це перший у світі фільм із використанням FPV-дронів у такому масштабі. Як це вплинуло на знімальний процес?

Любомир Левицький: У Голлівуді ще немає великих екшнів, де дрони є частиною кіномови так, як у нас. Це нова війна, і ми перші, хто це зафіксував у художній формі.

Найбільшим викликом була боротьба кінематографу з військовим реалізмом. Мої друзі зі спецназу постійно зупиняли мене: «Любомир, стоп, це крінж, так ніхто не робить». Я казав: «Але ж це красиво!». У результаті ми шукали компроміс — як зробити тактично правильно і водночас візуально ефектно. Ми працювали без класичних розкадровок, бо хлопці-військові вносили правки прямо на майданчику. Це кіно, зроблене військовими, ми просто допомогли йому статися.

Читайте також: "Завдяки таким людям ми сьогодні можемо думати про Великдень": Інтерв'ю з режисером фільму "Ми були рекрутами" Любомиром Левицьким

Broadcast: Що по залізу? Ви використовували українські розробки?

Любомир Левицький: Так, і це предмет моєї гордості. З нами працювала компанія Filmotechnic. Це українці, без яких не обходиться жоден блокбастер Голлівуду — від «Титаніка» до «Дюни» та «Трансформерів». Ми використовували їхні операторські крани та стабілізаційні системи. Вони жартували: «Любомире, ти як Майкл Бей — теж розбив нашу голову (стабілізатор під камеру)».

Пост-продакшн та CGI: 900 кадрів графіки

Broadcast: Скільки у фільмі комп'ютерної графіки? Чи використовували ШІ?

Любомир Левицький: ШІ поки ні, але графіки дуже багато. У нас у кадрі постійно присутні монітори, планшети, пульти керування дронами. Ви не можете знімати реальні РК-екрани так, щоб це виглядало якісно. У нас близько 900 кадрів із різними інтерфейсами та моніторами — і це все чистий CGI.

Щодо техніки — нам давали все: від гелікоптерів до броні. Умова була одна: техніка працює в кадрі тільки в перервах між бойовими завданнями або поки стоїть на сервісі. Бувало, о 3:15 ранку дзвінок: «Пацани, вибачте, у нас бойове розпорядження (БР), ми поїхали». І сцена просто розсипалася.

Економіка проєкту: $1,1 млн приватної нафти

Broadcast: Який фінальний бюджет фільму і чи є там державна частка?

Любомир Левицький: Бюджет на сьогодні — приблизно $1,1 млн. Державних грошей немає взагалі — 100% приватні інвестиції. Я все життя працюю з приватним капіталом. Спочатку ми планували вкластися у $800 тисяч, але через форс-мажори, затягнуті зміни та перенесення локацій бюджет зріс. Наприклад, ми три місяці чекали на дозвіл для зйомок на Поштовій площі, а через один непідписаний папірець у районному відділку приїхало вісім екіпажів поліції та зірвали нам дорогу зйомку на мосту. Довелося все перезнімати в Житомирській області.

Меседж та глобальний ринок

Broadcast: Які плани на дистрибуцію? Чи побачимо ми «Кіллхаус» на Netflix?

Любомир Левицький: Netflix — це круто, але не єдина мета. Зараз ми ведемо переговори з глобальними рекламними агенціями в США. Нам цікаво зацікавити саме голлівудську індустрію нашою технологією зйомки дронів.

Але головне — це меседж. Голлівуд колись створив образ американської армії в головах усього світу. Нам пора робити те саме. Досить фокусуватися лише на трагедії — це залиште документалістиці. Художнє кіно має показувати героїчну частину. Ми маємо перестати соромитися бути крутими. Killhouse — це точка єднання нації, військових і технологій.

Цікаві факти:

• Бюджет: $1 100 000.
• Особливість: Перший екшн з інтеграцією FPV-естетики.
• Звук і графіка: У фільмі понад 900 кадрів із графікою моніторів та інтерфейсів техніки, а операторську роботу забезпечували легендарні системи від української компанії Filmotechnic.
• Без розкадровок: Через постійну участь у зйомках діючих військових, сценарій та візуальний ряд адаптували «на ходу» для максимальної відповідності тактиці.
• Актори на фронті: Під час виробництва декілька акторів мобілізувалися. Актор Деніс Капустін, який починав проєкт як цивільний, після зйомок однієї з ключових сцен також прийняв рішення вступити до лав ЗСУ (зараз у 3-й ОШБр).
• Подвійний сенс назви: Термін Killhouse має два значення. По-перше, це спеціалізований об’єкт для відпрацювання ближнього бою (CQB — Close Quarters Battle). По-друге, це назва відомої школи пілотів у складі 3-ї ОШБр.
• Реліз: 23 квітня 2026 року.