Генеральний директор Укрпошта Ігор Смілянський під час презентації нового логістичного терміналу заявив, що компанія завершила повну автоматизацію ключових процесів і фактично побудувала нову інфраструктуру з нуля — без бюджетного фінансування та кредитів.

За його словами, всі зміни відбувалися в умовах війни, що визначило головну вимогу до системи — резервність і здатність швидко перерозподіляти навантаження між центрами у разі форс-мажорів.

«Ми маємо показати, що державний сервіс — це не про неефективність. Ми створили інфраструктуру, яка працює під час війни, під обстрілами і при будь-яких викликах», — сказав Смілянський.

Інфраструктура з резервом і без простоїв

Сьогодні логістична мережа Укрпошти складається з 7 хабів і 17 логістичних центрів. Серед ключових вузлів — Київ, Львів, Дніпро, Одеса, Харків, а також міжнародні маршрути через Європу.

Компанія закладала архітектуру так, щоб кожен сортувальний центр міг частково компенсувати інший у разі зупинки.

Окремо підкреслюється, що компанія не залучала державних коштів і кредитів.

Загальний обсяг інвестицій — близько 690 млн грн.

Порівняння з європейськими поштовими операторами

Укрпошта заявляє, що завершила автоматизацію за 37 місяців.

Для порівняння, за словами Смілянського:

• Пошта Польщі планує витратити понад 330 млн євро на схожу модернізацію
• Пошта Хорватії — близько 270 млн євро

Український проєкт, за його словами, обійшовся приблизно в 14 млн євро в еквіваленті.

Автоматизація: від ручної праці до роботизованих ліній

Ще кілька років тому значна частина процесів виконувалася вручну — включно з сортуванням листів і газет.

Сьогодні система обробляє:

• посилки до 2 кг — до 8 000 одиниць на годину на лінії
• габаритні відправлення — до 4 000 на годину
• письмову кореспонденцію — до 25 000 одиниць на годину на об’єкті

Загальна добова потужність системи — близько 3 млн відправлень.

Було / Стало

«Людина фізично може обробити до 600 відправлень на годину. Лінія — до 8 000. І головне — без помилок, які неминучі через втому», — зазначив Смілянський.

За його словами, автоматизація дозволила скоротити площі сортувальних зон у кілька разів і прибрати десятки ручних операцій.

Українське виробництво обладнання

Усі сортувальні системи виготовлені в Україні — компанією Українські Інтелектуальні Системи.

За словами керівництва Укрпошти, близько 98% компонентів також виробляються в Україні. Єдиний імпортний елемент — камери та частина сенсорів для OCR-розпізнавання.

OCR і робота з «живими» адресами

Окремий блок автоматизації — системи оптичного розпізнавання тексту (OCR), які дозволяють читати адреси, написані вручну.

Смілянський визнав, що система не ідеальна, але постійно навчається:
«Ми не можемо гарантувати 100% точність, але кожен день система стає кращою».

Перепрофілювання персоналу і нові ролі

За словами керівника компанії, автоматизація змінила і структуру зайнятості.

Якщо раніше працівники були вузькоспеціалізовані (окремо листи, окремо газети), то зараз система дозволяє універсальну роботу без необхідності знати індекси та маршрути вручну.

У частині центрів працює близько 90 людей у зміні — залежно від навантаження.

Логістика під час війни

Смілянський окремо наголосив, що частина рішень ухвалюється з урахуванням безпекової ситуації.

Наприклад, у Харкові нічні зміни частково обмежені через регулярні обстріли, а навантаження перерозподіляється на інші регіони.

Міжнародна логістика

Компанія заявляє, що:

• 90% експортних відправлень залишають Україну протягом 24 годин
• 90–100% імпорту обробляється за 24 години після прибуття

Доставка до ключових напрямків:

• Лондон — близько 3 днів
• Нью-Йорк — до 8 днів

Фінальний акцент

Укрпошта фактично завершила ключовий етап трансформації логістики.

«Ми побудували систему, яка не залежить від зовнішніх обмежень і може працювати навіть у кризових умовах. Наступний етап — ще більша автоматизація», — підсумував Смілянський.

Читайте також: «Укрпошта» змінює правила гри: як нова модель сортування вплине на українські газети та журнали