П’ять днів фінальних пітчингів у Івано-Франківську завершили перший цикл державної ініціативи «Тисячовесна». Експертні комісії рекомендували до фінансування 545 проєктів у кіно, музиці, візуальному та перформативному мистецтві, дитячому контенті й анімації.

За масштабом конкурс став одним із найбільших державних експериментів із підтримки української культури. Водночас його перший рік показав не лише великий запит на державне фінансування, а й системні проблеми культурної індустрії — від різного розуміння професійних стандартів до питань прозорості та відповідальності експертів.

2634 заявки і 545 переможців

«Тисячовесна» стартувала навесні 2026 року як ініціатива президента Володимира Зеленського із заявленим бюджетом 4 млрд грн. Програму реалізують Міністерство культури та Офіс президента. Її мета — підтримати створення сучасного українського культурного продукту.

За час прийому заявок організатори отримали 2634 проєкти. Найбільше заявок надійшло на аудіовізуальні шоу та відеоролики для соцмереж — 554, ігрові фільми та серіали — 499, документальні фільми та серіали — 468. Ще 337 проєктів стосувалися сучасної музики, 314 — перформативного мистецтва, 236 — дитячого контенту та анімації, 226 — візуального мистецтва. Загальний запит на фінансування майже у п’ять разів перевищив доступний бюджет.

До фінального етапу дійшли 1227 проєктів. Вони презентували свої ідеї експертам під час публічних пітчингів в Івано-Франківську 12–16 серпня. Формат передбачав до десяти хвилин на презентацію та п’ять хвилин на запитання.

У підсумку фінансування рекомендували:

• 92 ігрові фільми та серіали;
• 70 документальних фільмів і серіалів;
• 143 проєкти сучасної музики;
• 30 проєктів у категорії дитячого контенту та анімації;
• 77 проєктів у сфері візуального мистецтва;
• 133 проєкти у сфері перформативного мистецтва.

Таким чином, найбільше переможців припало на сучасну музику та перформативне мистецтво, тоді як у кіно державну підтримку отримають 162 проєкти.

П’ять днів як фестиваль

Фінальний етап організатори свідомо зробили не просто конкурсною процедурою, а масштабною культурною подією.

За словами міністерки культури Тетяни Бережної, протягом п’яти днів в Івано-Франківську побували близько 6500 людей. Відбулося 1215 пітчингів, понад 320 годин роботи експертів, 15 освітніх подій, п’ять концертів і чотири театральні вистави.

За лаштунками цієї статистики — 234 людини в організаційній команді та 80 волонтерів. Організатори також підрахували більш неформальні показники масштабу події: 1250 літрів фільтр-кави, 4000 літрів води та 80 квадратних метрів брендингових наліпок.

І навіть два освідчення.

Для культурної індустрії важливим результатом стали не лише фінансові рішення, а й можливість зустрітися в одному просторі. «Тисячовесна» фактично стала великим нетворкінговим майданчиком для режисерів, продюсерів, музикантів, акторів, художників, театральних діячів та культурних менеджерів.

Але разом із переможцями з’явилися і питання

Ще до оголошення результатів у професійному середовищі точилася дискусія про саму модель конкурсу.

Однією з найбільш помітних стала критика кінокритикині Лєни Чиченіної. Вона звернула увагу на те, що в межах одного конкурсу опинилися проєкти різної природи — кіно, телевізійний продукт та інші аудіовізуальні формати. На її думку, це оголило проблему змішування професійних стандартів.

Чиченіна поставила ширше питання: чи можна оцінювати телевізійний і кінематографічний продукт за одними критеріями, якщо вони мають різну драматургію, візуальну мову, виробничий процес і спосіб взаємодії з аудиторією.

Окрема дискусія виникла навколо конкретних результатів кіноконкурсу. Кастинг-директорка Алла Самойленко публічно поставила під сумнів оцінювання кількох проєктів, зокрема стрічки про Аллу Горську. Вона звернула увагу на відсутність повноцінного сценарію та питання до структури кошторису, водночас порівнявши результат цього проєкту з оцінками інших заявок.

Ці твердження є позицією окремої експертки, а не встановленими порушеннями конкурсу. Водночас сама поява такої критики показує, що питання до механіки відбору не зникли разом із оголошенням переможців.

Найважливіше питання — не тільки хто переміг, а як система працюватиме далі

Експертка «Тисячовесни» та театральна режисерка Тамара Трунова сформулювала проблему ширше. На її думку, відповідальність за якість державної культурної політики лежить одразу на трьох сторонах: державній інституції, яка встановлює правила; заявниках, які мають подавати професійно підготовлені проєкти; та експертах, які повинні не просто виставляти бали, а аргументувати свої рішення й бачити ширший контекст.

Це питання особливо важливе для програми такого масштабу.

Держава фактично створила нову модель підтримки культури: замість фінансувати окремі інституції чи традиційні конкурси вона відкрила великий ресурс для різних типів культурного продукту. На конкурс могли подаватися не лише кінематографісти, а й музиканти, театральні колективи, художники, аніматори та автори контенту для цифрових платформ.

Саме тому перший рік «Тисячовесни» варто оцінювати не лише за кількістю переможців.

Він показав, наскільки великим є попит на український культурний продукт. Але водночас поставив питання про те, чи готова сама система державної підтримки працювати з таким масштабом.

На старті конкурсу організатори повідомляли, що в різних напрямках від 15% до 20% заявок були дебютними. Це означає, що програма потенційно стала не лише способом підтримати вже відомих авторів, а й точкою входу для нового покоління українських творців.

Що далі

Фінальне рішення експертних комісій — лише завершення конкурсної частини. Наступний і значно складніший етап — перетворити 545 відібраних заявок на реальні фільми, серіали, музичні твори, вистави, мистецькі проєкти та дитячий контент.

І тут виникне головний тест «Тисячовесни»: чи зможе держава проконтролювати не тільки розподіл грошей, а й результат їх використання.

На 2026 рік у бюджеті передбачено 4 млрд грн, однак, за словами Тетяни Бережної, цього року на програму максимально може бути спрямовано 80% цієї суми — 3,2 млрд грн. Міністерство також планує пропонувати фінансування «Тисячовесни» у бюджеті на 2027 рік.

При цьому наступний цикл програми планують розширити. Серед нових напрямів, про які говорили представники влади, — книги та онлайн-ігри.

Отже, перший рік «Тисячовесни» завершився не крапкою, а запуском великого експерименту.

545 проєктів тепер мають стати 545 реальними культурними продуктами. І саме вони, а не кількість пітчингів, літри кави чи розмір бюджету, зрештою покажуть, наскільки успішною була ця державна інвестиція.

Бо головне питання тепер звучить просто: що саме побачить, почує і прочитає українська аудиторія завдяки «Тисячовесні» — і чи захоче вона це споживати.