Чи наважувалися ви колись на майже п'ятигодинну подорож у світ театру? Саме час це зробити! В Національному академічному драматичному театрі імені Лесі Українки відбулася прем'єра вистави "Дім" у постановці режисера Андрія Жолдака. ​

Зібрати історію: виклик для глядача

​"Дім" — це не класичне лінійне оповідання. Як зазначає сам режисер, слова якого розпочинають кожен акт (спершу українською, потім англійською), вистава — це "ваза, розбита на багато осколків". Кожен "осколок" — це сцена, що йде вперемішку, поза хронологічним порядком. Завдання глядача — наприкінці ніби зібрати цю історію на власний розсуд, віднайти зв'язки та сенси. І ця задача, зізнаймося, не з легких. ​

Час, повторюваність і багатомовність ​

Без спойлерів, це зробити дійсно важко. Бо вочевидь, питання "Чи існує час?" постає особливо гостро. Якщо дивитися філософськи, то ми всі приречені на повторюваність: заповіді, сімейні відносини, конфлікти. Війна тут присутня, але швидше як універсальний, циклічний життєвий момент, що може спіткати кожного. До того ж, важко зрозуміти, в якій країні відбувається дія, адже періодично, окрім української, звучать французька, іспанська, німецька чи англійська мови, що підкреслює універсальність теми. ​

Екшн нон-стоп: акторський подвиг ​

Окремої і, мабуть, найбільшої відзнаки заслуговує акторський склад. Молоді, талановиті, вони демонструють чудову фізичну форму, що є критично важливим для цієї вистави. Всі чотири з половиною години на сцені панує безперервний екшн. Буде все: від так званих табуйованих речей до неочікуваних костюмів і відкритих частин тіла (слава богу, без небезпечних предметів на кшталт увімкненої праски). ​

Вибух емоцій і сенсів ​

Тож, якщо вам здається, що сучасні вистави нудні, з "Домом" це не пройде. Буде шокуюче, провокативно, з елементами детективного пошуку змісту, яскраво та ритмічно. Адже робота акторів, костюмерів, освітлювачів і декораторів створює цілісний, хоч і фрагментований, світ. До того ж, наявність алкоголю в буфеті може стати приємним бонусом для тих, кому потрібно перевести подих. ​

Співи, танці та "Forever Young" ​

Цей день ви точно запам'ятаєте. А ще — неперевершені танці та співи! Особливо запам'ятовся в першому акті танець матері, яка нервово пританцьовуючи, співає про те, що не можна зраджувати, в в другому акті - зіркою став драйвовий танець охоронця. А фінальний акорд під легендарну пісню "Forever Young" чудово підсумовує цю епічну подорож. ​

Висновок​

"Дім" — це театр у чистому, безкомпромісному стилі Андрія Жолдака. Це не просто вистава, це виклик, марафон і багатошаровий перформанс, який змушує думати, відчувати і, врешті, збирати "осколки" власної історії. Однак, у післясмаку лишається чудова гра акторів, які доклали колосальних зусиль на репетиціях, нетиповий театральний досвід екшн-вистави на майже 5 годин і, звісно, задумка режисера. Жолдак включив максимум у сюжет, і ми, як глядачі, покладаючись на власний життєвий досвід, маємо побачити історію з поправкою на себе. Готуйтеся до інтенсивного досвіду!