Сьогодні, 8 травня 2025 року, о 15:35 за східноєвропейським часом, Україна разом із Європою та світом схиляє голову у скорботі та вдячності. День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років — дата, що об’єднує українців у вшануванні мільйонів загиблих і тих, хто боровся проти нацистського зла. У цей день, коли війна знову стукає у двері України, пам’ять про минуле набуває особливого значення, нагадуючи про ціну свободи та необхідність єдності перед лицем агресії.

Цього дня Україна вже вдруге офіційно відзначає День пам’яті та перемоги над нацизмом, встановлений законом Верховної Ради у 2023 році. Як зазначає Український інститут національної пам’яті, 8 травня стало єдиною датою, що замінила радянський День перемоги 9 травня, наблизивши Україну до європейської традиції вшанування. Символом цього дня є червоний мак — ніжна квітка, що уособлює пролиту кров і пам’ять про загиблих. У 1945 році саме 8 травня Антигітлерівська коаліція офіційно прийняла Акт про беззастережну капітуляцію нацистської Німеччини, поклавши край найкривавішій війні в історії Європи.

8 травня президент Володимир Зеленський виступив зі зверненням до українців з нагоди Дня пам'яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.

У промові він нагадав про паралелі між подіями 80-річної давнини та нинішньою війною Росії проти України, наголосивши на стійкості українців і неминучості поразки агресора.

"Сьогодні День пам'яті та перемоги над нацизмом. День, який ми відзначаємо разом з усім світом, з усіма, хто 80 років тому боровся за життя, аби зло програло, аби "ніколи знову"", - зазначив глава держави.

Президент підкреслив, що вторгнення Росії у 2022 році стало повторенням найгірших уроків історії. "На жаль, три роки тому це знову повторилось. Зло знову пішло на нашу землю українську".

Зеленський провів емоційну паралель між сьогоденням та початком повномасштабної війни.

"Вранці 24 лютого на Хрещатику було пусто - ні машин, ні людей. Зараз тут - життя, ви бачите. Сьогодні тут українці, тут українки йдуть своїми вулицями під своїми прапорами завдяки своїм героям", - підкреслив він.

Президент подякував українським воїнам, які боронять країну, й закликав не забувати їхньої жертовності: "Для воїнів "дякую" - таке важливе, таке потрібне… А далі - продовжувати свою службу Україні, щоб продовжувалося життя в Україні. Всюди".

Зеленський також жорстко розкритикував російську традицію святкування 9 травня, назвавши її "парадом страху" і "парадом жовчі й брехні":

"Завтра про звірства нацистів буде говорити організатор братських могил у Бучі. Так, ніби не десятки держав-союзників, а особисто Путін перемагав нацизм. Це - парад цинізму", - вказав президент.

Він підкреслив, що Україна зберегла справжню пам'ять про Другу світову, без спотворень і культів.

"Слава богу, Україна вирвалась із цього всього. І понад 8 мільйонів українців, на жаль, загинули в цій боротьбі", - сказав Зеленський.

Президент завершив промову на сильній ноті, наголосивши на важливості боротьби за мир.

"Будь-яке зло неодмінно закінчується. Будь-який окупант врешті-решт залишає нашу землю. Завжди життя повертається. І саме за це стоїмо сьогодні".

На завершення Зеленський привітав українців з важливою датою:

"З Днем пам'яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні! Вічна пам'ять усім, хто боровся зі злом, і слава всім, хто захищає сьогодні життя!"

***

8 травня в Україні відзначають День пам'яті та примирення. Цього дня 1945-го в Берліні о 21:20 за місцевим часом підписали Акт капітуляції Німеччини.

Лідер нацистської Німеччини Адольф Гітлер застрелився 30 квітня 1945 року у своєму бункері. Його наступником за заповітом став гросадмірал 53-річний Карл Деніц. Він створив власний уряд, який спробував вести переговори із союзниками, однак безуспішно.

Його влада поширювалася лише на вузьку смугу землі від австрійського кордону до Берліна й до данського кордону. 7 травня генерал Альфред Йодль від імені німецького командування підписав у ставці Двайта Ейзенгавера в Реймсі умови беззастережної капітуляції.

Радянський уряд висловив категоричний протест і висунув вимогу підписати акт беззастережної капітуляції Третього рейху в Берліні за участю СРСР. Тоді провели повторне підписання.