У травні 2021 року президент України Володимир Зеленський підписав указ, який вводить у дію рішення РНБО про фінансування проєкту загальнонаціонального мультиплексу МХ–7. На думку 1+1 media, рішення щодо побудови МХ-7 прийняте з великим запізненням, оскільки питання розбудови мультиплексу було актуальним до моменту вимкнення аналогового сигналу 2018 року і розглядалося ККРТ ще у 2014 році. Також рішення РНБО від 14 травня 2021 року «Щодо окремих заходів із забезпечення інформаційної безпеки» є технічно недосконалим, що може свідчити про недостатню глибину вивчення питання. 

Технічні інженери 1+1 media провели власне польове дослідження у Краматорську (РТС Краматорськ, цифровий передавач Р=1кВт, 8 ТВК), щоб з’ясувати, наскільки запропоноване технічне рішення відповідає одній з ключових задач створення державного мультиплексу – забезпечення доступу населення до українських телевізійних каналів. Результати цього вимірювання наведені далі.

Читайте також: Плани побудови MULTIPLEX MX-7 – загальнонаціональної цифрової багатоканальної телемережі

Основна проблема мультиплексу криється в його базових технічних характеристиках. А саме – мультиплекс планують розбудовувати в метровому частотному діапазоні. Проте побудовані 2011 року 4 мультиплекси «Зеонбуду», які забезпечують мовлення 32 каналів, розташовані в дециметровому частотному діапазоні. Це означає, що глядачам у зоні покриття мультиплексу для отримання сигналу існуючих 32 каналів доведеться купувати додаткове обладнання (метрові антени та суматори), аби приймати сигнал, а головне — більшість глядачів узагалі не зможе отримати доступ до цих телеканалів, навіть придбавши додаткове обладнання, оскільки площі зони впевненого прийому сигналу метрових та дециметрових передавачів відрізняються в рази.

Стосовно додаткового обладнання, то з моменту вимкнення аналогового мовлення у 2018 році, приймальні антени в метровому діапазоні стали непотрібними. Наразі в Україні вони зняті з виробництва, а закордоном метрові хвилі для трансляції телебачення не використовують, тож виготовляються вони вкрай рідко, що ускладнює процес замовлення. Приблизна вартість таких антен коливається в межах 400-500 грн. 

Щодо використання двох антен (метр + дециметр) для підключення, сучасні телевізори та тюнери мають лише один вхід для антени. Для такої маніпуляції потрібно мати додатковий пристрій (суматор), який також відсутній у продажу. За прогнозами, навіть якщо таке обладнання з’явиться в Україні швидше, його сумарна вартість (метрова антена + суматор) буде для більшості непідйомною (+700/800 грн), що суттєво вплине на конверсію глядачів Т2 в державний мультиплекс.

Тепер про головне. Ми протестували в польових умовах, яким чином приймається сигнал метрових та дециметрових цифрових ефірних передавачів (зі схожими технічними характеристиками). У результаті вимірювань з’ясувалося, що прийом сигналу на дециметрові антени можливий лише в ближній зоні роботи передавача – на відстані не більше 17-19 км від телецентру – а це складає приблизно 30% радіусу від загальної розрахункової зони покриття (65 км). Водночас прийом сигналу на відстані більше за 19 км на дециметрові антени є неможливим.

Ще одним аргументом є низька потужність передавачів. Зокрема, при первинному аналізі потужності передавачів запланованого МХ-7 у порівнянні з чинною мережею «Зеонбуд» виявляється, що в 90% випадків передавачі МХ-7 будуть розташовані на тих самих телевізійних вежах, що й передавачі «Зеонбуд», однак їхня потужність буде меншою. Для досягнення максимальної зони покриття від передавача в більшості випадків потрібно розташовувати передавальні антени якнайвище на телевізійній вежі, проте ці місця вже зайняті технічними засобами «Зеонбуду». Тобто за таких умов переваги державного мультиплексу КРРТ в покритті порівняно з мультиплексами «Зеонбуд» не матимуть, а прикордонні території взагалі не будуть охоплені. Якщо ж в УДЦР все ж візьмуться за перерахунок потужності МХ-7 та змінять модуляцію на 64 QAM для покращення покриття, підніметься питання міжнародної координації на прикордонних територіях, а це тривалий процес. Тому про строки побудови мультиплексу до кінця року за таких умов не йдеться. В кращому випадку це трапиться до кінця 2022-го, оскільки КРРТ планує придбати передавачі за кордоном.

У зв’язку з цим, цілком логічно виникає питання – яку ж ціль переслідує держава: забезпечувати громадян якісним і доступним мовленням чи розробляти проєкти «для галочки». Ми розуміємо, що можуть бути питання до сертифікації обладнання, яким проводились заміри, до самої методики розрахунків тощо. Але радіус дії передавачів відрізняється у тричі, а не на лічені відсотки. Тому, відкидаючи в сторону будь-які маніпуляції, закликаємо відповідальні органи не ухвалювати популістські та непродумані рішення, натомість розробляти дієві плани задля забезпечення національної безпеки й оборони, залучаючи до консультацій та діалогу представників індустрії.