Нобелівська премія з фізики 2026 року дісталася бельгійсько-американському фізику Френсісу Хальзену (Francis Halzen) за його вирішальний внесок у створення обсерваторії IceCube та відкриття високоенергетичних нейтрино астрофізичного походження. Це рішення підтверджує початок нової ери в астрономії — нейтринних досліджень Всесвіту.

Про рішення Королівської шведської академії наук було оголошено у Стокгольмі 6 жовтня 2026 року. Нагорода розміром у 12 мільйонів шведських крон (близько 1,2 млн доларів США) цьогоріч дісталася науковцю одноосібно.

Ловець фундаментальних частинок під льодом Південного полюса

Професор Вісконсинського університету в Медісоні Френсіс Хальзен присвятив понад три десятиліття розробці технологій, які дозволяють фіксувати «частинки-привиди» — нейтрино. Ці крихітні елементарні частинки практично не мають маси та вільно проходять крізь звичайну матерію, планети й людські тіла, практично не вступаючи у взаємодію.

Грандіозна ідея Хальзена полягала у використанні багатокілометрової товщі антарктичного льоду як гігантського детектора. Започаткована ним ще наприкінці 1980-х років концепція спершу пройшла випробування у проєкті AMANDA, після чого переродилася у масштабну обсерваторію IceCube.

• Масштаб конструкції: Нейтринний телескоп IceCube являє собою кубічний кілометр кришталево чистого льоду на глибині від 1,5 до 2,5 кілометрів під Південним полюсом.

• Принцип роботи: Масив із понад 5000 оптичних датчиків занурено у свердловини. Коли високоенергетичне нейтрино з далекого космосу зрідка врізається в ядро атома всередині льоду, виникає надшвидка частинка, яка залишає ледь помітне синє світіння (випромінювання Черенкова).

• Відкриття: Завдяки обсерваторії вченим вдалося вперше зафіксувати нейтрино екстремально високих енергій, народжені за межами нашої галактики — у катастрофічних космічних подіях поблизу надмасивних чорних дір, блазарів та вибухах наднових.

Оцінка Нобелівського комітету

Голова Нобелівського комітету з фізики Марк Пірс (Mark Pearce) під час оголошення результатів відзначив унікальну витривалість та наукове бачення лауреата:

«Френсіс Хальзен очолив міжнародну команду дослідників та інженерів, які створили дивовижний інструмент. Його наполегливість та наукова візія відкрили шлях для принципово нового виду астрономії».

Нейтринна астрономія дає змогу вченим буквально «бачити» всередину об'єктів і процесів у Всесвіті, які залишаються закритими для традиційних оптичних чи радіотелескопів, оскільки нейтрино проходять без перешкод крізь щільні хмари пилу та потужні магнітні поля.