Пошук пасажирських та вантажних перевезень через соцмережі й месенджери давно став для українців буденністю. Втім, легкістю таких угод дедалі частіше користуються аферисти. Вони створюють фейкові сторінки, копіюють айдентику відомих брендів та видурюють передплату за послуги, яких не збираються надавати.

Експерти з кібербезпеки розповідають, як працює схема псевдоперевізників та як зберегти власні кошти під час бронювання поїздок чи доставки вантажів.

Механіка афери: від привабливого фото до фішингу

Зловмисники запускають оголошення про дешеві рейси чи недороге перевезення вантажів. Для маскування використовують фотографії реальних автобусів чи фур, логотипи відомих логістичних операторів і скопійовані з інших ресурсів відгуки.

1. Штучний поспіх та «останні місця»: Після першого звернення «перевізник» намагається негайно отримати передплату. Аргументи стандартні: «залишилося одне місце», «інші пасажири вже платять» або «акційна ціна діє лише 30 хвилин».

2. Аванс та вигадані збори: Для вантажів часто вимагають 100% передплати на банківську картку фізичної особи. Після переказу коштів сторінка зникає, а зв'язок обривається. У деяких випадках шахраї намагаються виманити додаткові кошти — нібито на «страхування», «митно-оформлювальні збори» чи «паливний збір».

3. Фішингові посилання: Особливо небезпечними є посилання для «онлайн-бронювання». Вони ведуть на підроблені платіжні сторінки, що копіюють банки або популярні сервіси, і призначені для викрадення повних даних картки.

Основні маркери небезпеки

Варто відмовитися від угоди, якщо ви помітили бодай одну з цих ознак:

• Ціна значно нижча за ринкову: Надто вигідна пропозиція — головна гачок кіберзлочинців.

• Категорична вимога негайної передплати: Відмова працювати за післяплатою або готівкою на місці.

• Спілкування виключно в месенджері: Небажання надати прямий номер телефону чи деталі щодо транспортного засобу.

• «Свіжий» акаунт: Сторінка створена нещодавно, відсутня історія відгуків або коментарі до дописів закриті.

• Перекази на картки приватних осіб: Вимога сплатити послуги компанії на реквізити FOP чи звичайної картки без надання чек/квитанції.

Як захистити власні заощадження

• Перевіряйте контрагента: Шукайте назву компанії, номер телефону та відгуки через незалежні джерела й пошукові системи, а не лише в профілі соцмережі.

• Тримайте паузу: Не переказуйте гроші під тиском емоцій чи через штучно створений дефіцит часу.

• Дотримуйтеся кібергігієни: Ніколи не повідомляйте стороннім термін дії картки, CVV-код, PIN-код чи одноразові смс-паролі. Не переходьте за сторонніми посиланнями від «перевізника».

Де дізнатися більше: Повний перелік актуальних афер та рекомендацій щодо кіберзахисту доступний на спеціалізованій платформі StopFraud. Також долучайтеся до Telegram-каналу проєкту BRAMA, щоб стежити за новинками у сфері кібергігієни та протидіяти ворожим онлайн-ресурсам.

Що робити, якщо ви стали жертвою шахраїв

1. Фіксація доказів: Негайно зробіть скриншоти оголошення, листування, профілю шахрая та квитанцій про переказ коштів.

2. Блокування картки: Якщо ви ввели дані картки на фішинговому сайті — негайно заблокуйте її через мобільний банкінг або гарячу лінію банку.

3. Звернення до правоохоронців: Подайте заяву до Кіберполіції через офіційну онлайн-форму або зателефонуйте за номерами 102 чи 112.