21 листопада в Україні відзначають День Гідності та Свободи, встановлений на честь початку двох революцій – Помаранчевої (2004 рік) та Революції Гідності (2013 рік).

Помаранчева революція виникла після оголошення результатів виборів президента 2004 року. Тоді за посаду боролись Віктор Ющенко та Віктор Янукович.

21 листопада 2004 року ЦВК оголосила результати, визнавши переможцем Януковича. Однак голосування відбувалось з численними фальсифікаціями, відтак чимало українців були обурені цим результатом.

Вже наступного дня, 22 листопада 2004 року, українці почали виходити на протести на головних площах своїх міст, однак найбільші мітинги тривали на Майдані Незалежності у Києві.

3 грудня 2004 року Верховний суд України визнав численні факти порушення законів і Конституції України під час проведення виборів. Результати другого туру голосування оголосили недійсними й призначили повторне голосування на 26 грудня 2004 року. За його результатами, переміг Віктор Ющенко.

23 січня 2005 року Помаранчева революція завершилась.

Через дев’ять років, 21 листопада 2013 року Майдан Незалежності знову став центром протестів. Причиною стала відмова тодішнього президента України Віктора Януковича підписати угоду про асоціацію з Європейським Союзом.

Спершу на протести вийшли декілька сотень українців, але вже 24 листопада – понад сто тисяч прихильників Євроінтеграції.

Протести були мирними, однак влада вирішила силою припинити мітинги. Вночі 30 листопада правоохоронці жорстко побили та розігнали активістів. Це призвело до ще більшого спротиву і 1 грудня 2013 року у центр Києва з’їхались сотні тисяч українців з різних областей.

Розпочався безперервний мітинг, який отримав назву Євромайдан та перетворився на Революцію Гідності, яка тривала фактично до кінця лютого 2014 року. Найкривавішими стали дні 18-20 лютого, коли  активістів розстрілювали “беркутівці”. За ці дні загинуло понад 70 євромайданівців. У ніч на 22 лютого 2014 року тодішній президент Янукович втік з України.

Загалом на Майдані під час Революції гідності загинуло 107 осіб, яких згодом назвали “Небесною Сотнею”. Наймолодшому з них, Назарію Войтовичу, було 17 років, а найстаршому, Івану Наконечному, – 82.

13 листопада 2014 року п’ятий Президент України Петро Порошенко підписав Указ “Про День Гідності та Свободи”. Метою запровадження пам’ятної дати є утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, вшанування патріотизму й мужності громадян, які стали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини, національних інтересів держави та її європейського вибору.

У цей день в Україні проходять урочисті заходи, хвилини мовчання та покладання квітів до меморіалів Героїв Небесної Сотні. Українці згадують тих, хто віддав життя за свободу та незалежність країни.

День Гідності та Свободи нагадує кожному, що незалежність — це результат спільних зусиль та віра в краще майбутнє. Водночас це привід задуматися: що ми можемо зробити сьогодні, щоб зберегти й зміцнити свободу, яку вибороли наші предки.

Це свято єдності, віри та незламності українського народу. Українці показали світу, що вони здатні відстоювати свої права, залишаючись прикладом для інших націй.

Зеленський привітав українців з Днем Гідності і свободи

У День Гідності та Свободи президент Володимир Зеленський наголосив на прагненні народу зберегти для України свободу і незалежність.

“Сьогодні День Гідності та Свободи. Памʼятаємо справжню ціну свободи для України. І не забуваємо всіх наших людей різних часів, які боролися заради України та стали для світу взірцем гідності”, – написав Зеленський.

“Завдяки людям, завдяки прагненню нашого народу зберегти для України свободу й незалежність наша держава завжди буде на політичній мапі світу. Завжди вільною та суверенною”, – підсумував президент.

Зеленський вшанував пам’ять українців, які загинули під час Революції гідності, повідомила його пресслужба.

Глава держави встановив лампадку до хреста на алеї Героїв Небесної сотні в Києві.

В 11-ті роковини Революції Гідності в пам’ять про загиблих пролунали 11 ударів дзвону.