Народний артист України Степан Гіга помер сьогодні, 12 грудня, на 67-му році життя. Трагічна смерть співака, чия творчість стала символом цілої епохи, сколихнула країну.

Степан Гіга – це справжня легенда української естради.

В листопаді 2025 року стало відомо, що Степан Гіга опинився у важкому стані в лікарні. Він переніс складну операцію, після якої боровся за життя ще декілька тижнів.

У зв'язку з госпіталізацією Гіга скасував заплановані концерти. Артист потребував часу для відновлення і подальшої реабілітації.

"Наразі його стан важкий, але стабільний… Просимо вибачення за незручності та дякуємо за розуміння і підтримку", - заявили тоді в команді.

8 грудня журналіст Віталій Глагола повідомив, з посиланням на джерела, близькі до родини Гіги, що співаку ампутували ногу після другої операції на коліні. Хірургічне втручання нібито стало "вимушеним кроком після серйозних післяопераційних ускладнень".

"На тлі стресу організму в артиста різко підвищився рівень цукру, що спричинило критичні порушення кровообігу в нижній кінцівці. Саме це і стало причиною ампутації, оскільки лікарі боролися за збереження життя пацієнта", - написав Глагола у своєму Telegram-каналі і додав, що "зараз Степан Гіга перебуває в комі, а стан артиста оцінюють, як вкрай тяжкий".

За інформацією джерел, "рішення про ампутацію ухвалювали в умовах, коли інших способів зупинити небезпечні процеси не залишалося". Офіційні представники співака ситуацію не коментували.

12 грудня стало відомо, що серце зірки зупинилося. Артисту було 66 років. Про це з посиланням на власні джерела повідомило видання Zaxid Net.

Також інформацію про смерть Гіги у Facebook підтвердила голова Івано-Франківської ОВА Світлана Оніщук.

Біографія Степана Гіги

Степан Петрович Гіга народився 16 листопада 1959 року в селі Білки на Закарпатті. Хист до музики почав проявляти ще у дитинстві, зокрема у школі співав в ансамблі та освоював гру на баяні.

Після школи працював слюсарем та водієм, а потім служив в армії. З четвертої спроби вступив до Ужгородського музичного училища, яке закінчив екстерном за три роки.

У 1983 році Гіга продовжив навчання на вокальному факультеті Київської консерваторії, де вже на другому курсі став солістом популярного синтез-гурту "Стожари".

Йому надходили різні пропозиції, зокрема від Волинської філармонії, де навіть пропонували житло. Однак Степан Петрович повернувся на Закарпаття і став солістом обласної філармонії.

Пізніше Гіга заснував джаз-рок гурт "Бескид", який проіснував недовго. Зайнявся аранжуванням, написанням власних пісень та відкрив студію "GIGARecords", завдяки чому прославився не лише як виконавець, а і як композитор і продюсер.

Свій дебютний альбом "Друзі мої" Гіга презентував 1995-го, а вже за три роки отримав звання "Заслужений артист України".

Друга платівка артиста - "Вулиця Наталі" (2002) - стала тріумфальною. Вона принесла Степану Петровичу перше в історії незалежної України звання "Золотий диск" за продаж мільйона копій (загалом виконавець є володарем трьох таких нагород). Того ж знакового 2002 року за визначні заслуги Гіга отримав найвище почесне звання Народного артиста України.

"Основним здобутком в моєму житті є мої діти: донька Квітослава, син Степан та онук Даніель", - казав раніше Степан Гіга.

Наприкінці кар'єри Степан Петрович також передавав свій досвід молоді, викладаючи на кафедрі мистецьких дисциплін Ужгородського інституту культури і мистецтв.

Степан Гіга увійшов в історію як один із тих артистів, хто сформував обличчя української поп-музики кінця XX - початку XXI століття.