Наразі Росія, не маючи жодних військових перемог, застосувала тактику “кошмарення” цивільного населення й перейшла до цілодобових атак на українську столицю. Лише за один тиждень – 74 повітряні тривоги загальною тривалістю 63 години. Культурне життя міста за таких умов фактично зупинилося: 95% культурних подій скасовують або переносять на невизначений термін.

Попри це, команда міжнародного фестивалю сучасного мистецтва ГОГОЛЬFEST вирішила не скасовувати фестиваль, а повністю переосмислити його формат. З 16 по 20 вересня у Києві відбудеться камерна версія події. 

50 митців уже заїхали в Жовтневий, аби повернути до життя понівечений обстрілом палац

Художник Микита Кадан, чиї роботи є в колекції паризького Центру Помпіду, створить інсталяцію «Синя Завіса» з металевих уламків складу, нещодавно зруйнованого російським обстрілом. 

Мисткиня Алевтина Кахідзе, чиї «Воєнні щоденники» виставлялися в Нью-Йорку, Берліні, Батумі та Тбілісі, разом із сотнею студентів Київського художнього ліцею імені Т. Г. Шевченка та художників перетворює незвідані простори МЦКМ на суцільний артоб’єкт, а кіносектор фестивалю покаже стрічку від спільноти «СУК», яку Україна офіційно висунула на премію «Оскар».

74 тривоги за 7 днів. Чому змінили формат, але зберегли попри все

Раніше кияни жили у відносно прогнозованому ритмі, навіть попри нічні атаки. Тепер ця логіка зламалася: Росія перейшла до нової тактики із масовим застосуванням реактивних дронів, які летять у кілька разів швидше за звичайні «Шахеди». Тривоги тривають годинами й повторюються протягом усієї доби, тому збирати людей на масштабні події стає небезпечно.

Саме тому всі великі концерти, вистави та масштабні спецпроєкти — зокрема, реквієм за участі нью-йоркської диригентки, а також виступи Schmalgauzen і DakhaBrakha — команда перенесла на травень 2027 року.

Натомість вересневий фестиваль проведуть у безпечнішому, камерному форматі. Локаціями стануть приміщення МЦКМ (Жовтневого палацу). Ці простори дозволяють уникати одночасного скупчення великої кількості відвідувачів, а в радіусі ста метрів розташовані два великі укриття.

«Скасувати фестиваль повністю — фізично найлегше, що ми могли зробити. Але для нас це означало би капітуляцію в тилу. Якщо ми самі зупиняємо культуру, то ворог досягає своєї мети без жодного пострілу — він паралізує наше життя й позбавляє нас сенсів. Ми вирішили: ГОГОЛЬFEST 2026 змінює формат, але не зникає. Прибираємо масові гучні сцени заради безпеки, але залишаємо те, що тримає нас разом: чесне кіно, глибокі візуальні проєкти та простір для розмови», — зазначає програмна директорка фестивалю Анна Басова.

Мистецький сквот у МЦКМ – від уламків російського обстрілу до робіт із колекцій Centre Pompidou та MUMOK

З початку вересня будівля Жовтневого палацу перетворилася на тимчасовий мистецький сквот. Тут оселилися 50 відомих українських художників, які трансформують усі поверхи, кімнати та сходи простору за допомогою інсталяцій та розписів.

Один із ключових візуальних об’єктів створює Микита Кадан — художник, чиї роботи зберігаються у постійних колекціях паризького Центру Помпіду, віденського Музею сучасного мистецтва, мюнхенської Pinakothek der Moderne та Антверпенського M HKA. Його масштабна металева інсталяція «Синя Завіса» зроблена з металевих уламків київського складу, зруйнованого внаслідок російського обстрілу. Металобрухт перетворюється на художнє висловлювання.

До переосмислення простору долучилися й студенти Державної художньої середньої школи імені Шевченка. Їхньою кураторкою стала Алевтина Кахідзе — художниця, лауреатка премії Women in Arts Award 2023, учасниця Венеційської бієнале. Кахідзе веде свої «воєнні щоденники» з 2014 року, відколи Росія окупувала її рідну Жданівку на Донеччині. Сьогодні вона продовжує фіксувати реальність під обстрілами з власного будинку на Київщині, а її замальовки публікують провідні світові ЗМІ.

Проєкт «89» продовжує цю роботу з пам’яттю та фіксацією часу: через портрети учнів, викладачів та автопортрети КДХЛ покаже зв’язок між поколіннями — минулим, сучасністю та майбутнім ліцею.

«Близько сотні митців взялися перетворювати будівлю на витвір мистецтва. Кожна кімната стане окремим артоб’єктом. Це спроба зафіксувати теперішній момент через спільну дію», — зазначає засновник ГОГОЛЬFEST Владислав Троїцький.

Окрім художників, у просторі працюють студенти школи моди Schooll of Art x Craft під керівництвом дизайнерки Лілії Літковської, які готують близько 20 інсталяцій та перформансів серед простору оживаючого МЦКМ.

Кінопрограма «СУК»: короткий метр і претендент на «Оскар»

Кіносектор фестивалю розрахований на п’ять днів. Програму сформувало об’єднання «Сучасне Українське Кіно» (СУК), чиї проєкти сумарно зібрали понад сотню міжнародних нагород.

Глядачам покажуть блоки українського короткого метра, документальні, ігрові та анімаційні стрічки. Головною подією кінопрограми стане показ повнометражного фільму, який Український Оскарівський комітет офіційно висунув від країни на премію «Оскар» у категорії «Найкращий міжнародний фільм».

Що в програмі:

• Прем’єра фільму «Роуз», який обрано офіційним представником Австрії на здобуття премії «Оскар» у категорії «Найкращий міжнародний повнометражний фільм». Показ відбудеться у співпраці з АртХаус Трафік.
• Фільм «Рози», який представлять учасниці колективу Dakh Daughters.
• Фільм «Степне» режисерки Марини Вроди. Вона — лауреатка нагороди «Золота пальмова гілка» Каннського кінофестивалю за короткометражний фільм «Крос». За найкращу режисуру стрічка «Степне» отримала нагороду «Леопард» на Міжнародному кінофестивалі у Локарно.

Кінопокази проходитимуть у гнучкому камерному форматі, що враховує безпекову ситуацію в Києві: у разі повітряної тривоги покази призупинятимуть, а глядачі зможуть швидко залишити залу та перейти до укриття. 

Окрім мистецької та кінопрограми, ГОГОЛЬFEST представить освітню програму — серію публічних розмов, дискусій та зустрічей із представниками культури, бізнесу, міського розвитку та громадського сектору.

Сад МЦКМ стане акустичною ленд-арт зоною

Один із нових просторів МЦКМ об’єднає продовження візуальної програми та простір для можливості акустичних виступів просто неба. Продовженням візуальної концепції стане програма ленд-арту: художні роботи інтегрують безпосередньо в зелений ландшафт та архітектуру дворика.

Квиток на цей рік стає перепусткою на всі 5 днів — і подарунком на 2027-й

Усі раніше придбані абонементи та квитки на окремі події залишаються дійсними. Вони дають доступ на територію фестивалю в будь-який день з 16 по 20 вересня та протягом усього періоду.

Оскільки масштабні вистави та концерти перенесли на травень 2027 року, організатори пропонують глядачам: ті, хто збереже свої квитки й підтримає фестиваль зараз, автоматично отримають повний абонемент на масштабний ГОГОЛЬFEST у 2027 році (точні дати та локацію якого оголосять згодом). 

Оновлена програма вересня, детальний розклад і правила безпеки під час подій – на офіційному сайті gogolfest.org.

Контекст: 20 років пошуку та повернення до Києва

ГОГОЛЬFEST, який заснував режисер Владислав Троїцький у 2007 році, став першим в Україні мультидисциплінарним майданчиком, що об’єднав в одному просторі театр, академічну музику, сучасний візуал та кіно.

Протягом першого десятиліття проєкт оживляв промислові та культурні зони столиці: від Мистецького Арсеналу до Арт-заводу «Платформа». Потім фестиваль вирушив регіонами України, проводив резиденції у Маріуполі, Херсоні, Вінниці та Дніпрі, а після початку повномасштабного вторгнення займався культурною дипломатією в європейських містах — від Осло до Парижа.

За майже двадцять років свого існування ГОГОЛЬFEST провів 28 фестивалів, увійшов до п’ятірки найактуальніших культурних подій Європи за версією EFFE Awards (2019) та став офіційним представником України у програмі «Люблін — Європейська столиця культури 2029». 

А одним із минулорічних кейсів команди був фестиваль просто під КАБами, в умовах повного підземелля в Запоріжжі. У 2024 році ГОГОЛЬFEST вперше провів там Pokróva — три дні перформансів, вистав, лекторіїв та виступів українських гуртів прямо в укриттях міста, а кошти з продажу квитків пішли на підтримку військових, які боронять запорізький напрямок.

Повернення до Києва у вересні цього року планувалося як великий символічний камбек додому після дев’яти років мандрів. Попри зміну планів через безпекову ситуацію, це повернення все одно відбудеться — у новому, адаптованому до реалій форматі.

Джерело: kyivpost.com