Національне управління з аеронавтики і дослідження космічного простору (NASA) опублікувало унікальне архівне зображення зворотного боку Місяця з рукописними нотатками екіпажу місії Artemis II («Артеміда-2»). Під час історичного обльоту супутника у квітні 2026 року астронавти власноруч зафіксували спалахи від падіння метеоритів на місячну поверхню.

На знімку з планшета позначено точки ударів, які астронавти спостерігали 6 квітня 2026 року, перебуваючи на борту космічного корабля Orion за 46 000 миль (близько 74 000 км) від Місяця. Колір маркування відповідає нотаткам кожного з членів екіпажу:

• Синій колір: командир NASA Рід Вайзман (Reid Wiseman);

• Зелений колір: пілот NASA Віктор Гловер (Victor "Ike" Glover);

• Червоний колір: астронавт Канадського космічного агентства (CSA) Джеремі Хансен (Jeremy Hansen).

🌑 Спалахи у темряві: як це сталося

Під час прольоту над зворотним боком Місяця екіпаж пройшов крізь зону майже годинного повного сонячного затемнення (коли Місяць повністю закрив Сонце). Ідеальна темрява дозволила астронавтам помітити п'ять тьмяних точкових спалахів світла від ударів космічних уламків.

Науковці місії спершу попросили екіпаж стежити за можливою активністю, але були вражені тим, що люди змогли візуально зафіксувати настільки слабкі імпульси з такої відстані. Після виключення інших факторів (космічних променів та відблисків від самого корабля Orion) вчені офіційно підтвердили: це були зіткнення метеоритів із поверхнею.

• Розмір метеоритів: За яскравістю спалахів науковці оцінили, що розмір камінців не перевищував кількох сантиметрів (близько 5 см).

• Швидкість: Попри крихітні розміри, фрагменти рухалися зі швидкістю десятки тисяч кілометрів на годину. Через відсутність на Місяці атмосфери вони не згоряють, а на повній швидкості врізаються в ґрунт, виділяючи світлову енергію.

• Рекорд: Астронавти Apollo також бачили подібні спалахи з орбіти, проте екіпаж Artemis II, ймовірно, зафіксував найтьмяніші об'єкти, які коли-небудь вдавалося помітити людському окові у космосі.

🛡️ Значення для майбутніх місячних баз

Прямі спостереження за мікрометеоритною бомбардувальною активністю на зворотному боці Місяця дають цінний датасет для вчених. Оцінка частоти таких ударів є критично важливою для розрахунку ризиків та безпеки майбутніх довгострокових місячних модулів, інфраструктури та житлових баз програми Artemis.

«Швидкі рішення астронавтів щодо вибору цілей для спостереження, їхнє сприйняття кольору та динамічних змін, а також фахові дискусії щодо науки про місячну поверхню доповнюють десятиліття даних від Apollo та робототехнічних місій. Це поглиблює наше розуміння Місяця перед довгостроковим освоєнням його поверхні», — зазначають у NASA.

Позначене рукописне зображення та повний науковий пакет даних з квітня 2026 року вже доступні для світової наукової спільноти та громадськості.